Гіпноз та гіпнотерапія
Гіпноз у терапії та психології: як він діє, чим корисний і які переваги гіпнотерапії доведені дослідженнями. Дізнайтесь більше у цій категорії.
Ви коли-небудь уявляли фахівця, якого шукають, аби довірити йому найбільш відповідальні та вагомі запити свого психологічного життя?
Або ж – фахівця, котрого часто сприймають як надію після низки невдалих досвідів? Саме такий імідж на сьогодні мають КПТ-фахівці, які пройшли належну підготовку. І, варто відзначити, що цей імідж є небезпідставним.
Коли клієнт стикається з проблемою, яка вимагає особливо відповідального і ретельного підходу, він, як правило, ставить у пріоритет те, що використовувані експертом методи мають бути науково обґрунтованими, чи, простіше кажучи, доказовими.
Ніхто не хоче, щоб з ним працювали навмання та інтуїтивно, випробовуючи діагностичні гіпотези, для яких немає підстав.
Тож у такому випадку клієнт шукатиме того, хто працюватиме з ним, спираючись на перевірені протоколи надання психологічної допомоги. Така теза є цілком актуальною саме для КПТ-фахівців.
Переваги у роботі саме КПТ-фахівця є наступними:
Таким чином, людина, яка стає КПТ-консультантом, а згодом – можливо, і терапевтом, поповнює величезну спільноту шанованих у світі експертів у галузі ментального здоров’я. Вона здобуває у своїй професії спеціалізацію, справді здатну покращувати якість життя клієнтів.
Пропонуючи вирішення найрізноманітнішого спектру проблем, когнітивно-поведінкова терапія надає клієнтам широкий спектр протоколізованих інструментів для цього.
Протоколи є своєрідними алгоритмами, де людині пропонується покроковий план дій, аби прийти до бажаного та прогнозованого результату в її запиті. При попередньо правильно здійсненій діагностиці це мінімізує ризик помилок у проведенні корекційної роботи.
Саме такий підхід стає запорукою того, що клієнти навіть з важкими запитами отримують якісну допомогу. Розглянемо це на конкретному прикладі.
Якщо клієнт має межовий розлад особистості або комплексний посттравматичний розлад, для нього може бути актуальним той спосіб надання допомоги, який передбачає структуроване і деталізоване бачення людської особистості та всіх її складових, які впливають на ті чи інші психічні процеси.
Тут може стати корисною теорія часток в рамках схематерапії – одного з інтегративних підходів, який належить до третьої хвилі КПТ.
Диференційна діагностика за допомогою спеціальних опитувальників дає людині можливість побачити структуру своєї психіки, її захисні механізми та наслідки пережитих психологічних травм.
А головне – такий підхід дає нагоду забезпечити якісну корекцію дисфункційних поведінкових схем, які заважають людині.
Розглянемо усе зазначене вище на конкретному вигаданому прикладі, який послугує для нас ілюстративним матеріалом:
Марина, яка переживала в дитинстві регулярне насилля сексуального характеру від вітчима, має комплексний посттравматичний стресовий розлад. Вона багато працювала з різними психологами, аби подолати наслідки своїх непростих станів. З одного боку, їй вдалося пропрацювати найбільш гостру симптоматику, яка заважала жити.
З іншого боку – не вдалося досягти системних змін, які вплинули б на якість життя більш системно. Саме діагностика у напрямку схематерапії показала, що в Марини розвинена заморожуюча частка особистості, яка активувалася унаслідок того, що жінка хотіла захистити себе від ексремально сильних емоцій, породжених розтягнутою в часі психотравмою.
Разом з тим, заморожуюча частка особистості не лише стала для Марини своєрідною анестезією для захисту від складних спогадів.
Вона заважає жінці відчувати радість життя, бути мотивованою до нових досягнень, мати емоційне задоволення, адже неможливо заморозити вибірково лише складні емоції – зникає увесь їх спектр, а людина стає «заручником» алекситимії.
Саме якісна діагностика дає Марині можливість побачити психологічний механізм того, що з нею відбувається.
А відтак – маючи розгорнуту діагностичну картину стосовно наявної проблематики тепер жінка має можливість поступово навчитися альтернативним моделям мислення і поведінки, потрохи відкриваючись для нових позитивних досвідів.
Якщо в таких складних запитах діяти навмання, це може привести до ретравматизації – повторного проживання людиною психологічної травми.
Якісна покрокова протоколізована допомога дає можливість звести ризики до мінімуму та дійти до результату ощадними та екологічними для психіки способами.
Вище був наведений лише один приклад складного кейсу, з яким варто працювати за допомогою інструментарію КПТ. Насправді варіантів може бути дуже багато.
А якщо говорити про контекст сучасної повномасштабної війни, то ця теза стає ще більш актуальною, адже кількість психологічних проблем населення відчутно збільшується.
Навчання когнітивно-поведінковій терапії – це довготривала інвестиція психолога у свій професійний розвиток
Ставши КПТ-консультантом ви зможете допомагайте клієнтам подолати невпевненість, прокрастинацію, панічні атаки та фобії.
Опанувати найпопулярніший доказовий підхід у консультуванні під керівництвом досвідчених психологів-викладачів ви зможете на онлайн-курсу «Основи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ)» від UpPro School.
В курсі ви опануєте:
✔️ Техніки когнітивного переформулювання, поведінкові експерименти, викликання та перевірка думок
✔️ Навички застосування КПТ для лікування тривоги, депресії, ОКР, ПТСР та інших психічних розладів
✔️ Проведення КПТ в груповому форматі та роботу з сім’ями та парами
✔️ Інтеграцію КПТ з іншими психотерапевтичними підходами та методами
✔️ Та багато іншого!
Незалежно від початкового рівня, зможете опанувати один з найпопулярніших методів психотерапії, визнаний і прийнятий на ДЕРЖАВНОМУ рівні.
Поспішайте, кількість місць обмежена! Забронюйте своє місце та розпочніть шлях до нової професії вже у квітні!
Корисні джерела:
1. Олег Романчук. Психотравма та спричинені нею розлади: прояви, наслідки й сучасні підходи до терапії. www.neuro.health-ua.com
2. Арнод Арнц, Гітта Якоб. Схема-тепапія: модель роботи з частками. Львів: Свічадо, 2014. – 264 с.