Гіпноз та гіпнотерапія
Гіпноз у терапії та психології: як він діє, чим корисний і які переваги гіпнотерапії доведені дослідженнями. Дізнайтесь більше у цій категорії.
Більшість людей не бачить різниці між різними «псі»-фахівцями. Тому перш ніж говорити про те, хто такий психолог-консультант, потрібно розібратися, чим він, власне, відрізняється від психіатра і психотерапевта.
Психіатр. Здобув вищу медичну освіту, спеціалізується на діагностиці та лікуванні психічних розладів. Психіатри працюють, спираючись на медичну методологію, мають право виписувати медикаменти.
Психотерапевт. Здобув психологічну освіту, пройшов програму підвищення кваліфікації за конкретним напрямом, спеціалізується на діагностиці та лікуванні психічних розладів техніками психологічного впливу.
Психолог-консультант – це фахівець, який має психологічну освіту. Діяльність психолога-консультанта пов’язані з психічно здоровими людьми, може працювати з базовими запитами, але з психологічними патологіями, немає права виписувати медикаменти.
Психолог-консультант повинен мати медичну освіту, досить психологічного.
У своїй професійній діяльності психолог-консультант не має права виписувати медикаменти та може працювати не з усіма запитами клієнта. З якими проблемами можна приходити до психолога-консультанта? Про це ми й поговоримо докладніше.
Всі питання, з якими люди звертаються до психологів, можна умовно поділити на кілька груп:
Список конкретних базових запитів, з якими працює психолог-консультант, ще ширший. Він може стосуватися будь-якої сфери людського життя:
Що робить психолог-консультант? Він допомагає працювати над собою. Приходити на психотерапію можна з будь-яким питанням, яке вас турбує. Більше того, до психолога можна приходити навіть без чіткої проблеми. Професійні вміння психолога-консультанта дозволяють працювати з клієнтами без запиту, допомагаючи у процесі терапії його сформулювати.
На території СНД люди здобувають професію психолог-консультант кількома шляхами: програми професійної перепідготовки, навчання у спеціалізованих школах у рамках конкретного методу терапії, класична перша чи друга вища освіта. При цьому останні мають скоріше академічний ухил, тому після них часто потрібна додаткова практична освіта для того, щоб почати консультувати.
Краще здобути хорошу базу знань на спеціалізованих курсах підготовки практиків конкретної школи психотерапії. У середньому вони тривають 1-2 роки. Відразу після цього з базовими знаннями можна починати практикувати, а на основі отриманого досвіду далі підвищувати свій рівень кваліфікації.
Корисно мати диплом встановленого зразка про професійну перепідготовку або про вищу освіту. Але найчастіше такі дипломи добрі спеціалісти отримують уже у процесі психологічної практики, щоб закрити «сліпі плями» та продовжувати розвиватися.
У реаліях пострадянського простору психологу-консультанту краще орієнтуватись на приватну практику, бо середній рівень зарплат у психологів за наймом дуже низький.
У приватній практиці можна досить швидко вийти з доходу $30-50 на годину і заробляти $2000-3000 на місяць. Для цього потрібно лише 20-30 постійних клієнтів і систематичний підхід до власного розвитку.
Рівень заробітку та вартість консультації часто залежать від досвіду та психологічного спрямування, в якому працює фахівець.
При цьому терапевти, які мають кілька спеціалізацій і профільний диплом, виставляють вищу ціну за сесію, ніж психологи-початківці та колеги з однією спеціалізацією.
У середньому вартість сесії коливається в межах від 20$-50$ без чіткої прив’язки до розташування та формату консультації (оффлайн чи онлайн). При цьому фахівець сам може формувати зручний графік та регулювати свій рівень навантаження.
Чи означає це, що фахівцям якихось напрямків платять більше? Скоріше немає. Найчастіше різниця у цінах пояснюється різним поняттям “норми” всередині самої школи, методу. Таким чином фахівці орієнтуються на ціни колег, з якими навчалися та підтримують відносини, створюючи певний типовий коридор цін.
Навчання за спеціальністю психолог-консультант не є гарантією особистого психічного здоров’я, тому відповідальність за своє здоров’я кожен фахівець бере на себе. Отримуючи психологічну освіту, люди не проходять містичну реінкарнацію і не отримують просвітлення. Більше того, робота психолога – це по суті робота власної психікою, яка постійно зазнає надлишкових навантажень, виснаження і вимагає постійного догляду та відновлення більшою мірою, ніж в інших професій.
Сам собі психолог як сам собі стоматолог. Боляче, незручно та з ускладненнями.
Тому кожен професійний психолог має свій супервізор і психотерапевт. Хто вони?
Супервізор — досвідчений колега-наставник із необхідною кваліфікацією, з яким психолог-консультант розбирає складні випадки зі своєї практики.
Психотерапевт – це, власне, індивідуальний психотерапевт, якого фахівець відвідує для аналізу особистих внутрішніх процесів. Індивідуальна терапія та супервізія – обов’язкові складові для успішного розвитку та підвищення професійних компетенцій.
Професія психолог-консультант може бути затребуваною, прибутковою та перспективною. Допомагаючи людям психолог відчуває свою причетність і реалізується як фахівець. А грамотний підхід до навчання та постійне вдосконалення робочого інструментарію дозволяє навіть новачкам швидко напрацювати базу клієнтів та вийти на гідний рівень заробітку.