Гіпноз та гіпнотерапія
Гіпноз у терапії та психології: як він діє, чим корисний і які переваги гіпнотерапії доведені дослідженнями. Дізнайтесь більше у цій категорії.
Навіщо людям психолог? У житті трапляються ситуації, з якими важко впоратися самостійно. Навіть дорослій, зрілій людині, що відбулася. Так уже все влаштовано — не всі завдання та проблеми можна вирішити поодинці. Якщо людина приходить на сеанс до психотерапевта, отже, всю «самостійну роботу» вона вже зробила, настав час попрацювати у парі зі спеціалістом. Якщо болить зуб – треба йти до стоматолога, якщо болить душа чи кипить мозок – треба йти до психолога.
Хто такий психолог і навіщо він потрібний? Психолог — фахівець із вищою психологічною освітою або з вищою освітою (будь-якою) + професійною перепідготовкою з психології. Психолог працює з пацієнтами, які є психічно здоровими людьми, вони приходять у терапію, щоб зменшити занепокоєння, опрацювати невротичні переживання, покращити якість життя.
Людям психолог потрібен із багатьох причин. Ось 6 основних причин:
Суть та цілі різних психологічних підходів
Навіщо потрібний психолог? Допомогти клієнту стати щасливим, ефективним, продуктивним, реалізованим. А кінцева мета будь-якої психотерапії — навчити людину справлятися зі своїми проблемами самостійно, без психотерапевта.
Кожен психологічний напрямок по-різному формулює собі мети психотерапії і йде до них за допомогою різних методик і підходів. Давайте розберемося із цим питанням детальніше.
Гештальт-терапія
Спрямована формування та посилення цілісного образу особистості (гештальта). Під час сесії виявляються потреби, думки, емоції, риси характеру, що ігнорувалися, придушувалися чи відкидалися. Сучасна гештальт-терапія представлена двома глобальними школами – американською та європейською. Перша опрацьовує проблеми через словесне вираження та діалог. Друга звертає більше уваги на тілесне вираження, дії та відчуття.
Когнітивно-поведінкова терапія
Виділяє мотивації клієнта з неусвідомленого пласта психіки та переводить їх на усвідомлений рівень. У ході сесій фахівець допомагає змінити поведінку, встановлення та переконання людини, що стали причиною невротичних та інших негативних станів. Основна методика КПТ — пошук та усвідомлення автоматичних думок, які запускають емоційну реакцію та призводять до когнітивних спотворень. Щоб зрозуміти, чому з’явився страх, агресія, тривога, потрібно знайти автоматичну думку, яка запустила цю реакцію та опрацювала її. Таким чином, оцінювальне судження переводиться в раціональний конструктивний патерн.
Класичний та юнгіанський психоаналіз
Спрямований на виявлення несвідомого, виведення його на свідомий рівень та опрацювання разом із фахівцем. Мета класичного психоаналізу полягає в тому, щоб клієнт усвідомив внутрішній психологічний конфлікт та пропрацював його. Для цього переважно використовується розмовний формат, техніки вільних асоціацій, інтерпретацій, аналізу опору та перенесення, ампліфікації та активної уяви.
Навіщо потрібен сімейний психолог та сімейна психотерапія
Сімейний психолог потрібен для того, щоб допомогти скоригувати особисті стосунки у сім’ї. Головна відмінність сімейної психотерапії у тому, що мотивація і вчинки людей розглядаються не як індивідуальні прояви, бо як наслідок роботи сімейної системи.
Тілесно-орієнтовані практики
Працюють з м’язовими затискачами, які є відображенням травмуючих переживань з минулого. Цей напрямок розглядає психологічні проблеми у тісному контакті з фізичними особливостями тіла. Мета психотерапії – допомогти клієнту зрозуміти своє тіло, а через нього усвідомити свої мотиви, бажання, почуття та потреби, змінити негативні установки.
Це не вичерпний перелік напрямків психотерапії. Ми вибрали лише деякі, щоб продемонструвати різницю підходів та методів.
Більшість психотерапевтів у практичній роботі використовують один основний підхід, але при цьому можуть спеціалізуватися відразу в кількох напрямках.
Чим ширший інструментарій фахівця — тим швидше та ефективніше він підбере відповідну методику для вирішення конкретного запиту клієнта.
При цьому важливо розуміти: не існує певного напряму психотерапії, який був би кращим і ефективнішим за інших. Вибір конкретного підходу залежить від особливостей клієнта та його готовності працювати у межах певних практик.
Навіщо мені психолог і як він зможе допомогти? Це питання виникає у більшості людей, які зіткнулися із ситуаціями, в яких знайти вихід самостійно вкрай важко. Весь цикл психотерапії можна умовно розділити на 2 етапи: робота з проблемами та особистісне зростання. Перейти на другий рівень без опрацювання першого часто неможливо.
Питання: «навіщо йти до психолога» відпадає, коли розумієш, що коріння багатьох психологічних проблем, які турбують людину в дорослому житті, потрібно шукати ще в дитинстві. Події, емоції та реакції, які дитина переживає у дитинстві, впливають на її поведінку та рішення у дорослому віці. Причому деякі причинно-наслідкові зв’язки між подіями минулого та справжніми реакціями не є очевидними, тому їх не так легко виявити.
Наприклад, для нашого менталітету характерно за все соромити і лаяти дітей — «не плач, хлопчики так не поводяться», «поділися іграшкою з Машею, ти ж не жадібна», «у всіх діти як діти, а ти в кого». Прояв емоцій, оцінки у школі, творчість — критика та знецінення у дитинстві провокує у дорослому віці почуття неповноцінності, сорому, прагнення конкурувати у всіх сферах життя (і в особистих відносинах зокрема), бажання довести свою цінність.
Інший приклад: емоційно відсторонена мати (вона є фізично, але емоційно не залучається до спілкування з дитиною) формує травму знедоленості. У дорослому віці це проявляється стертими особистими межами, почуттям неповноцінності, запереченням своїх потреб, внутрішніми конфліктами.
Коли людина розуміє, що несе за собою тягар неопрацьованих травм, питання «навіщо звертатися до психолога» відпадає.
Навіщо займатися із психологом? Знецінення, позбавлення, приниження, фізичне чи емоційне насильство у дитинстві – це той психологічний та емоційний багаж, який ми беремо із собою у доросле життя. Усе це накладає відбиток психіку. Такі травми не лежать на поверхні, тому людина роками може ходити по колу, не розуміючи, чому вона живе за одним і тим самим сценарієм. Тому робота з психологом починається з виявлення та опрацювання дитячих травм. Весь перший етап терапії фокусується саме на цих моментах:
Тільки після цього може йтися про особистісне зростання. Під цим поняттям зазвичай розуміють дослідження нових горизонтів. Людина йде у незнайомі сфери, навчається та освоює нові навички, стикається з серйозними викликами та шукає шляхи вирішення проблем. Це тривалий і складний процес, який просто неможливо зайти, не вирішивши внутрішні конфлікти.
Є кілька рівнів запитів, із якими приходять клієнти:
Людина стикається з новою для себе ситуацією і не знає, що робити. Найпростіший приклад – очікування народження дитини. Партнери вступають у статус майбутніх батьків, потрапляють у новий для себе контекст, виникає багато переживань та страхів.
Відвідувати психолога у цій ситуації необхідно для того, щоб він надав кваліфіковану інформацію, пояснив, що відбувається, що це нормально та як краще пройти цей шлях. Нові ситуації – це завжди стрес. Психолог задовольняє запит на інформацію, людина отримує розуміння, як поводитися, завдання закрите. Такі запити вирішуються за кілька сесій.
Часто запити на інформацію закінчуються на здивованому питанні «А що так можна було?».
Опрацювання внутрішніх конфліктів
Людина чогось хоче, але якщо в дитинстві їй це забороняли, то внутрішній голос Батька каже — тобі не можна, це погано, це соромно. Починається бурхливий внутрішній діалог.
Є вектор “хочу” – є вектор “не можна”. Людина бігає по колу: пробує щось у напрямку «хочу», відразу відчуває провину і б’є себе по руках через «не можна». Внутрішній конфлікт циклічний, а оскільки це відбиток ситуацій, які відбувалися в дитинстві, він відтворюватиметься за циклом знову і знову. І так десятки разів.
Весь цей внутрішній “вінегрет” можна принести психологу, його завдання – припинити внутрішній діалог. Для цього потрібно внести в ситуацію щось нове, стати на бік одного з голосів або внести в діалог нову інформацію. Наприклад, показати, що обидва внутрішні голоси говорять про те саме, але різними словами.
Вирішення внутрішніх конфліктів – це забіг на середню дистанцію, все залежить від глибини проблеми та темпу, в якому готовий рухатися клієнт.
Найскладніший рівень — комплексні програми, яким людина слідує неусвідомлено. Дуже часто вони проявляються у відносинах: наприклад, у людини відносини тривають 3 роки, потім слідує трагічний розрив, і все починається заново. І так з 5-6 циклів. Через неусвідомлену програму людина підбирає певних партнерів, вибудовує відносини, рано чи пізно приходить до “запланованого” результату.
Щоб вийти із цих сценаріїв, потрібно зробити багато домашньої роботи. Такі запити клієнтів є довгостроковою терапією. Потрібно разом із клієнтом пройти певний шлях, щоб їх виявити та опрацювати. Вони не розкриваються на першій-другій сесії, і навіть після опрацювання вимагають підтримуючих сеансів, оскільки можливі регреси та відкати.
Якщо людина зважилася піти до психолога, значить, вона дійсно хоче змінити своє життя і вийти на якісно новий рівень. Навіщо ходити до психолога? Це один із інструментів, який можна і потрібно використовувати, щоб освоїти навичку самотерапії та навчитися вирішувати свої психологічні проблеми самостійно.