Як КПТ інтегрується з іншими напрямками терапії

Когнітивно-поведінкова терапія – напрямок, який є не лише доказовим, а й ефективним та універсальним. Цей вид терапії підходить для вирішення цілого ряду проблем. Побутує міф про те, що когнітивно-поведінкова терапія погано інтегрується з іншими напрямками та не визнає їх. Однак це неправда. 

Яскравим свідченням, яке спростовує цей стереотип, можна назвати напрям схематерапії,  яка належить до третього покоління КПТ.

Що варто знати про схематерапію

Схематерапія є одним з інтегративних методів психотерапії. Для неї характерним є те, що у ній модна побачити не просто еклектичне поєднання різних підходів, а структуроване продовження в КПТ, яке увібрало в себе, у тому числі, й елементи інших підходів. Так, окрім самої КПТ, схематерапія включає в себе елементи таких підходів, як:

  • гештальт-терапія;
  • емоційно-фокусована терапія;
  • психодинамічний підхід;
  • теорія прив’язаності;
  • творчі/експеріентальні терапії (ті, які спрямовані на здобуття нового емоційного досвіду).

Отже, як бачите, сам розвиток КПТ свідчить про те, що цей підхід є досить універсальним та відкритим для того, аби збагачуватися інструментарієм інших підходів. Розглянемо, як це працює, на уявному прикладі.

Інтеграція КПТ з іншими підходами: практичний кейс*

Уявімо собі дівчину на ім’я Ірина, котра має багато травматичних досвідів минулого. Її часто безпідставно соромили в родині, а ще вона переживала цькування однолітків у дворі, в якому мешкала. Коли Ірина виросла, вона побачила в себе ряд психологічних проблем, з якими звернулася до психотерапевта. 

Дівчина усвідомлювала, що вона досягла досить багато, однак їй складно радіти. Вона скрізь очікувала емоційного нападу, зради чи інших недобросовісних проявів інших людей по відношенню до себе. 

Разом з тим, Ірина розуміла, що багато інших людей, маючи такі досягнення, як в неї, радітимуть життю та почуватимуться добре. Тож оптимальним варіантом у цьому випадку дійсно є звернення до психотерапевта.

Отже, як виглядатиме робота психотерапевта в такому кейсі, якщо він працює у напрямку КПТ, поєднуючи когнітивно-поведінкову терапію з іншими підходами? 

Давайте розглянемо приблизний покроковий алгоритм:

Етап психодіагностики

  • Перш за все, терапевт проведе деталізовану діагностику. Якщо за основу буде взята саме робота у схематерапії, то, скоріш за все, під час цієї діагностики буде виявлено те, що в Ірини дуже активною є одна з коупінгових (захисних) часток, а саме – агресивно-нападаюча. Переживши комплексну багаторічну психотравму та досвід скривдження як у родині, так і в соціумі (однолітки з двору), дівчина почала діяти по життю за принципом «найкращий захист – це напад».

Етап психоедукації

  • Після проведеної діагностики завданням терапевта буде донести Ірині те, що її агресивно-нападаюча частка не лише захищає її від повторного скривдження, а й заважає довіряти людям, бачити однодумців та будувати справді емоційно теплі близькі взаємини. Таким чином, на цьому етапі важливим завданням фахівця буде не просто продемонструвати Ірині наявність цієї коупінгової частки, а поставити під сумнів її доцільність. Це аж зовсім не означає, що терапевт мотивуватиме клієнтку кидатися в іншу крайність та одразу довіряти усім людям. Він лише акцентуватиме на тому, як на етапі преконтакту з новими людьми в своєму оточенні балансувати між щирістю і здоровою обачністю та критичним мисленням. Тут ми вже бачимо, як до інструментарію схематерапії додається гештальт-психологія.

Етап психокорекції

  • Також далі терапевт використає свої знання з теорії прив’язаності та розповість Ірині про те, що на сьогодні її прив’язаність є уникаючою. Він проведе психоедукацію на тему того, як будується здорова прив’язаність та яким чином її можна сформувати. Також терапевт апелюватиме до психодинамічного підходу, де робиться акцент на впливі минулого на сьогодення. А ще він згадає про принцип фігури та фону з гештальт-психології. Цей принцип базується на тому, що передній план сприйняття людини є фігурою, а задній план – фоном. Наступні корекційні інтервенції будуть зроблені для того, щоб фігурою (тобто – фокусом уваги) для Ірини стали нові позитивні досвіди, які вона здобуватиме в процесі терапії, а не болісні спогади з минулого. Також фігурою в цьому контексті будуть люди, які сприймають Ірину доброзичливо і щиро вболівають за неї.

Як бачимо, у цьому кейсі дуже промовисто продемонстровано те, скільки інструментів різних напрямків може бути використано для посилення роботи терапевта, який основною мірою спеціалізується на КПТ-підході. 

Таке розмаїття інструментарію в цьому випадку застосовується для того, щоб:

  • з’ясувати причини тієї проблематики, з якою звернулася клієнтка;
  • поставити під сумнів дезадаптивні захисні механізми та спонукати до вироблення нових, більш конструктивних переконань та способів реагування;
  • створити умови для того, щоб клієнтка змістила фокус уваги з минулого на сьогодення та майбутнє, навчившись будувати з довколишніми гарні взаємини, базовані на безпечній прив’язаності.

Дійсно, часто буває так, що успішна та реалізована людина має проблеми з якістю життя, якщо на цю якість впливають складні досвіди минулого. КПТ-терапія володіє достатньо багатьма ефективними інструментами, аби подолати цю проблему. А якщо грамотно і послідовно поєднувати КПТ з інструментарієм інших підходів, це лиш посилить ефект.

Підводячи риску…

Вище розглянуто лиш один гіпотетичний приклад поєднання КПТ та інших підходів психотерапії. Насправді ж подібне та інше поєднання може бути застосовано в роботі з різною проблематикою.

Головне – аби фахівець справді ефективно підбирав методики і техніки роботи, зважаючи на індивідуальні особливості конкретного кейсу.

Підводячи риску…

Вище був наведений лише один приклад складного кейсу, з яким варто працювати за допомогою інструментарію КПТ. Насправді варіантів може бути дуже багато. 

А якщо говорити про контекст сучасної повномасштабної війни, то ця теза стає ще більш актуальною, адже кількість психологічних проблем населення відчутно збільшується. 

Навчання когнітивно-поведінковій терапії – це довготривала інвестиція психолога у свій професійний розвиток

Ставши КПТ-консультантом ви зможете допомагайте клієнтам подолати невпевненість, прокрастинацію, панічні атаки та фобії.

Опанувати найпопулярніший доказовий підхід у консультуванні під керівництвом досвідчених психологів-викладачів ви зможете на онлайн-курсу «Основи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ)» від UpPro School. 

👉Дізнатися подробиці про курс 

В курсі ви опануєте:

✔️ Техніки когнітивного переформулювання, поведінкові експерименти, викликання та перевірка думок

✔️ Навички застосування КПТ для лікування тривоги, депресії, ОКР, ПТСР та інших психічних розладів

✔️ Проведення КПТ в груповому форматі та роботу з сім’ями та парами

✔️ Інтеграцію КПТ з іншими психотерапевтичними підходами та методами

✔️ Та багато іншого!

Незалежно від початкового рівня, зможете опанувати один з найпопулярніших методів психотерапії, визнаний і прийнятий на ДЕРЖАВНОМУ рівні.

Поспішайте, кількість місць обмежена! Забронюйте своє місце та розпочніть шлях до нової професії вже у квітні!

*Розглянута історія є вигаданою та ілюстративною. Будь-які збіги – випадкові.

Корисні джерела:

1. А. Арнц, Г. Якоб «Схематерапія: Робота з частками», Львів, «Свічадо», 2014.

2. Гітта Джейкоб, Ханні ван Гендерен, Лора Сібауер «Руйнування патернів негативного мислення», 2019.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *

Launch login modal Launch register modal