Гіпноз та гіпнотерапія
Гіпноз у терапії та психології: як він діє, чим корисний і які переваги гіпнотерапії доведені дослідженнями. Дізнайтесь більше у цій категорії.
Гіпноз давно захоплює людський розум, відкриваючи двері до підсвідомості і надаючи інструмент для глибоких змін. У цьому захопливому світі виділяються дві основні школи думок: еріксонівський та класичний гіпноз.
Кожен підхід має свої унікальні особливості та методи, що приваблює як практиків, так і тих, хто прагне особистих трансформацій.
Еріксонівський гіпноз, названий на честь піонера-психіатра Мілтона Г. Еріксона (ми розказали про його життя та дослідження в цій статті>>читати), відомий своєю гнучкою, розмовною манерою, яка досягає трансового стану через непрямі навіювання та розповідання історій.
Класичний гіпноз, часто пов’язаний із прямими та авторитетними техніками перших гіпнотизерів, використовує більш структурований підхід.
Це порівняння не лише підкреслює різноманітність у цій сфері, але й показує адаптивність гіпнозу як терапевтичного інструмента.
Поглиблюючись у деталі цих методів, ми розуміємо, що різниця між еріксонівським та класичним гіпнозом — це не лише академічний інтерес.
Це подорож у саму суть впливу на людську психіку, надаючи уявлення про трансформаційну силу слів і здатність розуму до змін.
Гіпноз — це захопливий і складний психологічний стан, який протягом століть привертав увагу практиків і дослідників. Гіпноз передбачає досягнення підвищеної свідомості, часто відомої як транс, через зосередження, зниження периферійної обізнаності та підвищену здатність реагувати на навіювання. Гіпноз націлений на підсвідомість, дозволяючи людині досліджувати думки, спогади та почуття, які можуть бути прихованими від свідомості.
(Ми розказали детально про гіпноз та гіпнотерапію в нашій попередній статті)
Класичний гіпноз, який часто розглядається як початкова форма гіпнотичної практики, відрізняється своїм структурованим і директивним підходом.
На відміну від еріксонівського гіпнозу, який використовує мистецтво розповідання історій та метафор, класичний гіпноз зосереджений на прямому впливі гіпнотизера на суб’єкта.
Основною особливістю класичного гіпнозу є використання прямих навіювань. Практики дають чіткі, авторитетні команди, щоб викликати гіпнотичний стан або сприяти конкретним терапевтичним результатам.
Наприклад, гіпнотизер може прямо сказати: «Ви відчуваєте глибоке розслаблення», щоб поглибити стан трансу.
Класичний гіпноз використовує низку структурованих технік для полегшення гіпнотичного стану. Серед них:
• Фіксація на об’єкті: увагу суб’єкта спрямовують на фізичний об’єкт, наприклад, на маятник, щоб звузити фокус і підвищити навіюваність.
• Прогресивне розслаблення: гіпнотизер поступово веде людину через розслаблення кожної частини тіла, сприяючи глибокому стану релаксації, сприятливому для гіпнозу.
• Зворотний відлік: техніка зворотного відліку допомагає суб’єкту переходити у стан трансу.
У класичному гіпнозі глибина трансового стану варіюється, і деякі суб’єкти входять у більш глибокий стан розслаблення та навіюваності, ніж інші. Мета гіпнотизера — досягти достатньої глибини трансу, щоб ефективно реалізувати зміни за допомогою прямих навіювань.
У класичному гіпнозі гіпнотизер відіграє більш домінуючу та авторитетну роль порівняно з еріксонівським підходом. Він веде сесію з упевненістю, керуючи думками та поведінкою суб’єкта через чіткі інструкції. Така динаміка позиціонує гіпнотизера як експерта, що контролює хід і результати сеансу.
Класичний гіпноз має застосування в різних терапевтичних середовищах, спрямованих на вирішення таких питань, як відмова від куріння, втрата ваги, управління стресом та фобії. Його пряма та структурована природа робить цей підхід кращим у ситуаціях, що потребують негайної зміни поведінки.
Еріксонівський гіпноз значно відрізняється від класичного у своїх основних принципах і виконанні. Розроблений доктором Мілтоном Г. Еріксоном, цей підхід акцентує увагу на непрямому та дозвільному підході, виходячи з того, що кожна людина має унікальну підсвідомість, яка може сприяти терапевтичним змінам. Еріксонівський гіпноз характеризується гнучкістю, використанням метафор, історій і двозначних навіювань для активації підсвідомості клієнта.
Еріксонівський гіпноз базується на кількох основоположних принципах, які відрізняють його від класичного підходу.
Один із ключових принципів — переконання, що підсвідомість є резервуаром рішень і зцілювальних процесів. Еріксон вважав, що люди мають внутрішні ресурси, необхідні для змін, і роль гіпнозу полягає в тому, щоб отримати доступ до цих ресурсів і мобілізувати їх.
Ще один основний принцип Еріксонівського гіпнозу – використання непрямих навіювань. На відміну від класичного гіпнозу, який застосовує прямі команди, Еріксонівський гіпноз використовує навіювання, що часто мають метафоричний, нечіткий або символічний характер.
Такий підхід дозволяє підсвідомості інтерпретувати навіювання на особистому рівні, надаючи більш індивідуалізований і часто глибший гіпнотичний досвід.
Еріксонівський гіпноз використовує різноманітні техніки, які допомагають залучити підсвідомість клієнта м’яким, ненав’язливим способом. Ці техніки включають:
• Метафори: Еріксон часто використовував історії та метафори для обходу опору свідомості та спілкування безпосередньо з підсвідомістю. Ці розповіді не тільки адаптовані до індивідуального досвіду клієнта, але й містять терапевтичні навіювання.
• Техніки плутанини: Використовуючи неоднозначну або заплутану мову, Еріксон намагався дезорієнтувати свідомість, роблячи її більш відкритою до непрямих навіювань. Ця техніка полегшує входження в глибокий транс, сприятливий для терапевтичного втручання.
• Рефреймінг: Ця техніка змінює контекст або інтерпретацію ситуації для зміни її емоційного впливу. Еріксон використовував рефреймінг, щоб допомогти клієнтам подивитися на їх обставини з іншої, більш позитивної або зміцнювальної точки зору.
• Вбудовані команди: Використання стратегічно розміщених команд у розмові або наративі дозволяє гіпнотизерам подавати навіювання, які часто не помічає свідомість, але які засвоює підсвідомість.
Відмінності між Еріксонівським і класичним гіпнозом полягають у їхньому підході, техніках і ролях гіпнотизера та клієнта. Кожен метод пропонує унікальні особливості, які підходять для різних типів клієнтів і терапевтичних потреб.
Підхід: Класичний гіпноз використовує прямий і авторитетний підхід, де клієнт очікувано слідує інструкціям гіпнотизера. Еріксонівський гіпноз, навпаки, дотримується непрямого і дозвільного підходу, де гіпнотизер обережно веде клієнта за допомогою метафор і історій, заохочуючи його до відкриття внутрішніх ресурсів.
Техніки:
Роль клієнта:
Директива гіпнотизера:
Еріксонівський і класичний гіпноз використовуються в різних сферах, кожен із своїми перевагами. Їх ефективність залежить від контексту застосування, включно з терапією, особистісним розвитком, управлінням болем і зміною поведінки.
Якщо ви вже бачите, що гіпнотерапія стане методом, корисним для вашого практики та доповнить набір ваших інструментів – тоді саме для вас ми створили курс «Сучасна гіпнотерапія. Базовий рівень».
9 експертів допоможуть вам освоїти гіпноз та почати застосовувати його для більш ефективної роботи з клієнтами. Переходьте за посиланнями та реєструйтеся, щоб вийти на новий рівень в майстерності >>Дізнатися подробиці
Вибір між Еріксонівським та класичним гіпнозом залежить від індивідуальних потреб та характеру проблеми.
Класичний гіпноз виділяється своєю прямотою у вирішенні конкретних проблем, тоді як Еріксонівський гіпноз пропонує м’якший, більш рефлексивний шлях для тих, хто стикається зі складними емоційними викликами.
Незалежно від того, чи це подолання фобії, чи початок подорожі самопізнання, розуміння цих відмінностей забезпечує інформованість при виборі методу.
У підсумку, обидва підходи мають потенціал сприяти значним змінам, прокладаючи унікальні шляхи до зцілення та особистісного зростання.
Якщо ви готові інтегрувати гіпнотерапію до своєї практики – тоді рекомендуємо дізнатися більше про курс «Сучасна гіпнотерапія. Базовий рівень». В ньому зібрані знання та інструменти гіпнозу, які будуть корисними для використання в роботі з різними клієнтськими випадками.