Гіпноз та гіпнотерапія
Гіпноз у терапії та психології: як він діє, чим корисний і які переваги гіпнотерапії доведені дослідженнями. Дізнайтесь більше у цій категорії.
Плутанина з визначеннями й межами компетенцій психолога, психіатра і психотерапевта — доволі розповсюджене явище. Через неї клієнти часто не розуміють до якого фахівця їм краще звернутися і вибудовують нереалістичні очікування щодо результатів взаємодії зі спеціалістом.
Проте, різниця між психологом, психіатром і психотерапевтом не завжди очевидна й фахівцям, які працюють у сфері психічного здоров’я.
Дослідження «Roles of psychiatrists and other professionals in mental healthcare», результати якого були опубліковані у «The British Journal of Psychiatry», мало на меті з’ясувати, як різні професійні групи в галузі психічного здоров’я бачать свою роль і роль колег у діагностиці та лікуванні пацієнтів.
Учасникам, 86 професіоналам зі сфери, запропонували розглянути 77 кейсів пацієнтів і оцінити внесок восьми різних фахівців у їхню діагностику та лікування.
Аналіз результатів засвідчив, що характеристики пацієнтів і деталі, наведені в кейсах, майже не впливали на оцінку роботи фахівців, а базувалися на стереотипах або загальних уявленнях про професії. Також у ході дослідження виявили спільний набір уявлень про професійні компетенції, які приписують собі всі фахівці у сфері психічного здоров’я.
Така ситуація в галузі, стверджують дослідники, може впливати на роботу фахівців, як негативно, так і позитивно: з одного боку, це сприятиме подальшій стереотипізації у професійному середовищі, з іншого — більшій узгодженості у командній роботі.
Наприкінці публікації автори доходять до висновку, що розуміння різниці між психологом, психіатром і психотерапевтом вкрай необхідне. Розмежування ролей та компетенцій допоможе фахівцям більше зосереджуватися на своїх сферах впливу і лікуванні конкретних груп пацієнтів.
Так, наприклад, відбувається у загальній медицині, де чітко розмежовані функції первинної та вторинної ланок медичної допомоги.
Завдання первинної ланки (сімейних лікарів) — консультування, діагностика, лікування найпоширеніших хвороб або направлення пацієнта до відповідного вузького спеціаліста. Вторинна або спеціалізована медична допомога надається в амбулаторних чи стаціонарних умовах лікарями вузької спеціалізації: кардіологами, дерматологами, акушерами тощо.
Як зазначає Міністерство охорони здоров’я України, попри те, що усі зазначені спеціалісти працюють у площині ментального здоров’я, з людьми, які мають певні психічні проблеми або хочуть їх попередити, між ними існує велика різниця. Полягає вона в освіті, методах роботи й формах взаємодії з клієнтом.
Психолог – це спеціаліст, який має вищу гуманітарну освіту і не завжди є лікарем. Спеціалізація психолога — поведінкові й розумові процеси людини, її взаємодія з навколишнім середовищем та іншими людьми.
У своїй роботі психологи застосовують доказові методи й підходи, які не передбачають призначення ліків.
У МОЗ радять звертатися до психолога коли людина:
У британській Національній службі здоров’я (NHS) додають: психологи не тільки не мають медичної кваліфікації, а й далеко не всі, після здобуття вищої освіти, працюють із пацієнтами.
Психологи можуть спеціалізуватися як на питаннях психічного здоров’я, так і освітньої та організаційної психології. У сфері охорони здоров’я вони можуть зосередитися на клінічній, консультувальній, судовій або медичній психології.
Психіатр, на відміну від психолога, має вищу медичну освіту. Його спеціалізація — патології, їх діагностика, лікування, зменшення чи й повне усунення їхніх проявів у пацієнта.
Психіатр може не тільки призначати лікарські препарати й спостерігати за їхнім впливом на організм пацієнта, а й проводити загальний медогляд і спрямовувати пацієнта на додаткові медичні дослідження. У той самий час він може застосовувати психотерапевтичні методи: раціональну, когнітивно-поведінкову або іншу терапію.
У NHS зазначають, що до поширених психічних розладів, які лікують психіатри, належать:
Крім глибоких знань анатомії, фармакології, фізіології та психіатрії, психіатри так само мають розуміти й соціальні фактори, які впливають на психічне здоров’я пацієнта. Їм важливо вміти вибудовувати співпрацю, як із людиною, яка звернулася за допомогою, так і з багатопрофільною командою спеціалістів, у якій психіатрам часто доводиться працювати й займати роль лідера.
Нерідко психіатри поєднують свою роботу з пацієнтами зі спеціалізованою експертною діяльністю та науковими дослідженнями.
Психотерапевт може мати як вищу медичну, так і вищу гуманітарну освіту. Цей фахівець працює з психічними та поведінковими розладами, спричиненими внутрішнім конфліктом чи зовнішніми обставинами.
Психотерапевтом може бути психіатр, психолог або інший фахівець у сфері психічного здоров’я, який пройшов додаткову спеціалізовану підготовку з психотерапії.
Цей спеціаліст, так само як і психолог, не призначає медикаментозне лікування, хоча психотерапія може поєднуватися з прийманням ліків.
Найчастіше психотерапевт використовує специфічні психотерапевтичні методи, до яких відноситься:
Психотерапія проводиться як з окремими людьми, так і з групами, парами чи сім’ями.
У професійному середовищі можна також зустріти згадки про таких фахівців, як лікар-психолог, лікар-психіатр (синонім до «психіатр»), лікар-психотерапевт та медичний психотерапевт. І різниця між ними також існує.
Лікар-психолог, згідно з українським законодавством, — фахівець із медичною освітою, який спеціалізується на медичній психології. Він, разом з іншими спеціалістами, займається профілактикою, діагностикою, лікуванням, реабілітацією пацієнтів з різними видами психічних, психосоматичних та поведінкових розладів.
Лікар-психотерапевт — фахівець із вищою медичною освітою, який визначає мету та планує психотерапевтичне лікування чи реабілітацію пацієнтів з різними видами психічних, психосоматичних і поведінкових розладів. Він також працює з людьми, які переживають життєві кризи — надає психотерапевтичну і медико-психологічну допомогу, здійснює профілактику тривожних та депресивних станів.
У британській системі охорони здоров’я також можна зустрітися з професією медичного психотерапевта. Це кваліфікований лікар, який здобув освіту у сфері психіатрії, а потім пройшов три- або чотирирічну спеціалізовану підготовку з психотерапії. Такі фахівці надають психотерапевтичну допомогу пацієнтам із психічними захворюваннями.
Різницю між психологом, психіатром, психотерапевтом та іншими фахівцями галузі можна коротко окреслити за допомогою такої таблиці:
Психолог | Психіатр | Психотерапевт | |
Освіта | Вища гуманітарна | Вища медична | Може мати як вищу медичну, так і вищу гуманітарну освіту + пройшов додаткову спеціалізовану підготовку з психотерапії |
З якими запитами працює | Травматичні події, втрата близької людини, тривожні очікування, психологічні або міжособистісні проблеми. Запит на особистісне зростання. | Розлади настрою (депресія чи біполярний розлад), психози, включаючи шизофренію, шизоафективний і біполярний розлад, РХП, тривожні розлади та фобії, ОКР, зловживання наркотиками чи алкоголем, включаючи психози, пов’язані з їх вживанням, ПТСР, органічні розлади, такі як деменція, розлади особистості. | Психічні та поведінкові розлади, обумовлені внутрішнім конфліктом чи зовнішніми чинниками. Повторювані деструктивні сценарії поведінки, криза ідентичності, складнощі у формуванні близьких стосунків. |
Методи роботи | Психоедукація, тестування та діагностика, консультування, психокорекція. | Діагностика патологій, їхнє лікування, зменшення чи й повне усунення проявів у пацієнта. | Робота в певному психотерапевтичному підході: КПТ, гештальт-терапія, схема-терапія, тілесно-орієнтована терапія тощо. |
Чи може призначати ліки | Ні | Так | Ні, але терапію можна поєднувати з прийманням ліків. |
Схожі за назвою професії | Лікар-психолог (вища медична освіта). Спеціалізується на медичній психології. Займається профілактикою, діагностикою, лікуванням, реабілітацією пацієнтів з різними видами психічних, психосоматичних та поведінкових розладів. | Лікар-психотерапевт — те саме, що психотерапевт. | Лікар-психотерапевт (вища медична освіта). Визначає мету та планує психотерапевтичне лікування / реабілітацію пацієнтів з різними видами психічних, психосоматичних і поведінкових розладів. Працює з людьми, які переживають життєві кризи — надає психотерапевтичну і медико-психологічну допомогу, здійснює профілактику тривожних та депресивних станів. |
Розуміння різниці між психологом, психіатром, психотерапевтом та іншими фахівцями галузі є ключовим у вирішенні непорозумінь між колегами, які можуть виникати через розмиті межі компетенції різних спеціалістів або некоректні очікування. Це дозволить створювати команди фахівців, вибудовувати ефективну співпрацю й успішно вирішувати запити пацієнтів.
У рамках пропедевтики психічного здоров’я важливо чітко усвідомлювати, хто і в яких випадках має брати на себе відповідальність за пацієнта. Це основа для своєчасного розпізнавання проблем і побудови грамотної маршрутизації клієнта в системі допомоги.
Розібратися в цьому питанні допоможе курс «Теоретичне навчання пропедевтики психічних розладів» від UpPro School.
Розуміючи необхідність та актуальність пропедевтики психічних розладів, UpPro School розробила курс підвищення кваліфікації з урахуванням міжнародних стандартів діагностики та лікування психічних розладів (МКХ-11 (ВООЗ), DSM-5 (APA). Курс адаптований не лише для медиків, а й для інших спеціалістів сфери «людина-людина».
Ви засвоїте базову симптоматику психозів, навчитесь визначати критерії для подальшої маршрутизації клієнтів та отримаєте чітке уявлення про те, коли слід залучати психіатра для уточнення діагнозу та медикаментозної підтримки.
Навчання відбуватиметься онлайн впродовж 3 місяців та складається з 12 лекцій та 12 практичних занять, що дають 4 кредити ЄКТС (120 академічних годин). Для медиків проходження курсу дає 60 балів БПР.
Зареєструйтеся на навчання вже сьогодні, аби отримати базові знання з пропедевтики психічних розладів і якісно надавати допомогу клієнтам.