У роботі психолога іноді все починається дуже банально, із простого запиту подолання тривожності. Спочатку фахівець іде за клієнтом: аналізує, запускає рефлексії та намагається повернути контроль над станом в клієнтські руки.

Але з часом стає зрозуміло: нав’язливі тривожні ідеї не зменшуються. Техніки, що зазвичай працюють, – безсилі. Напруга зростає, а клієнт все глибше занурюється у власну версію реальності.

І от на одній сесії ситуація відкривається глибше:

– Знаєте, в мене таке враження, що сусіди щось задумали. Вони постійно слухають, знають, про що я думаю. І ще… Здається, вони використовують мікрохвильовки, аби мені нашкодити. Я їх боюсь і тривожусь, що вони можуть зробити щось зі мною.

Що це? Реальність чи фантазія? Параноя? Початок психозу? А може, просто сильна тривога? Є висока ймовірність, що стан патологічний, але який саме і що з цим робити – продовжувати терапію, порекомендувати клінічного психолога чи вже варто залучати психіатра?

Саме на ці питання допоможе відповісти достатня обізнаність з теми психічних розладів. Розуміння спеціалістом специфіки прояву певних розладів дозволяє відділити патологічний стан від нормального і працювати в межах своєї компетенції.

Як же отримати ці знання спеціалісту-практику? На допомогу приходить пропедевтика психічних розладів. 

Що таке пропедевтика психічних розладів та в чому її актуальність саме зараз?

Пропедевтика психічних розладів – це короткий виклад наукових знань з теми для ознайомлення з дисципліною. Такий вступний курс дозволяє зрозуміти основи етіології (причин виникнення), патогенезу (механізму виникнення та розвитку) та клінічних проявів різноманітних психічних розладів.

Пропедевтика дозволяє спеціалістам, пов’язаним зі сферою охорони психічного здоров’я, опанувати базові навички роботи з клієнтами, що мають найбільш розповсюджені ментальні розлади. Як показує статистика, їх немало.

МОЗ, зібравши аналітику за 2024 рік, заявляє, що в порівнянні з 2023 роком, втричі почастішали звернення до сімейних лікарів з проблемами психічного здоров’я. Серед причин звернення – тривожність, порушення сну, пригнічений настрій та гостра реакція на стрес.

За оцінками ВООЗ, 9.6 млн українців в зоні ризику захворюваності психічними розладами або вже хворіють на них. 3.9 млн з цих людей відчувають симптоматику середньої та важкої тяжкості.

А директор Центру психічного здоров’я Луганської міськради дає ще більш невтішні прогнози – він вважає, що 90% жителів України мають психічні розлади, що спричинені постійним стресом через війну. Особливо вразливими є ВПО та діти.

Найпоширенішими порушеннями, пов’язаними з війною є:

• ПТСР. Проявляється нав’язливими спогадами про травматичні події, нічними кошмарами, підвищеною настороженістю, емоційною скутістю або, навпаки, спалахами агресії. Найбільш схильні до цього розладу військовослужбовці, що пережили бойові дії, постраждалі від обстрілів та вимушено евакуйовані люди.
• Депресія. В умовах тривалого стресу набуває характеру стійкого пригніченого настрою, втрати інтересу до звичних занять, почуття безнадійності та фізичної виснаженості.
• Підвищена тривожність. Люди скаржаться на постійне відчуття загрози, страх за себе та близьких, фізичні симптоми тривоги: тахікардію, задуху, запаморочення.
• Адиктивна поведінка. Зловживання алкоголем, наркотичними речовинами або азартними іграми часто виникає як спроба самостійно зняти стрес і емоційний біль.

Серед соціальних причин виникнення цих розладів можна виділити безперервну небезпеку, втрату домівок і близьких, вимушене переселення, фінансову нестабільність та невизначеність майбутнього.

Ці фактори формують стійке емоційне напруження, що може трансформуватися у клінічно значущі стани. Причому стани можуть бути коморбідними, тобто накладатися один на одного та комбінуватися, що значно ускладнює діагностику та допомогу.

Прояви цих розладів значно знижують якість життя. Часто людина з симптоматикою не розуміє, що потребує сторонньої професійної допомоги. 

Саме тому базове розуміння механізмів розвитку психічних розладів і їхніх основних проявів є необхідним для фахівців сфери здоров’я сьогодні. 

Пропедевтика психічних розладів допомагає не лише своєчасно виявити проблему, а й діяти в межах професійної етики та законодавчих норм.

Чому спеціалісту потрібна пропедевтика психічних розладів?

Спеціалісти сфери «людина-людина» щодня мають справу з людьми, які знаходяться в умовах загрози ментальному здоров’ю. Психолог, педагог, лікар, медсестра, соціальний працівник – будь-хто з них може отримати звичайний запит за яким стоїть більш серйозна проблема. І без базового розуміння механізмів розвитку психічних розладів людина може залишитись без професійної допомоги.

Пропедевтика психічних розладів дає фахівцеві необхідний орієнтир, щоб зрозуміти:

• що саме відбувається з людиною;
• як розвиваються ті чи інші симптоми;
• які причини викликають симптоматику;
• якими можуть бути сценарії подальшого розвитку.

І найголовніше – ці знання дають простір для адекватного реагування та якісної допомоги.

Обізнаність із діагностичним інструментарієм та симптоматикою дає змогу вчасно розпізнати небезпечні ситуації, запобігти загостренню або непрофесійним діям. Це також захищає спеціаліста від роботи поза межею своїх компетенцій. Знання пропедевтики психічних розладів допомагає правильно передавати клієнтів за маршрутом допомоги, не порушуючи етичних та правових норм.  

Законодавча база 

В Україні знання з пропедевтики психічних розладів є обов’язковими для фахівців сфери психічного здоров’я. Це закріплено у Законі України «Про систему охорони психічного здоров’я» №4223-IX.

Згідно зі статтею 39, для сертифікації та атестації спеціаліст має мати вищу освіту та пройти теоретичне навчання, яке обов’язково включає пропедевтику. Таким чином, пропедевтика психічних розладів стала не лише професійною необхідністю, а й законодавчою вимогою.

Курс «Теоретичне навчання пропедевтики психічних розладів» від UpPro School

Розуміючи необхідність та актуальність пропедевтики психічних розладів, UpPro School розробила курс підвищення кваліфікації з урахуванням міжнародних стандартів діагностики та лікування психічних розладів (МКХ-11 (ВООЗ), DSM-5 (APA). Курс адаптований не лише для медиків, а й для інших спеціалістів сфери «людина-людина».

Навчання відбуватиметься онлайн впродовж 3 місяців. Впродовж них пройдуть 12 лекцій та 12 практичних занять, що дають 4 кредити ЄКТС (120 академічних годин). Для медиків проходження курсу дає 60 балів БПР. 

Зареєструйтеся на навчання вже сьогодні, аби отримати базові знання з пропедевтики психічних розладів і якісно надавати допомогу клієнтам!