Трикутник Карпмана, також відомий як ” драматичний трикутник ” , є моделлю, запропонованої Стівом Карпманом, де описується типова динаміка відносин між людьми у конфліктних ситуаціях. Він включає три ролі: жертва, переслідувач та рятівник.

• Жертва – це людина, яка почувається беззахисною, знесиленою або некомпетентною. Він може висловлювати свої проблеми, але часто не робить активних кроків для їх вирішення.

• Переслідувач – це людина, яка критикує, атакує чи звинувачує жертву. Він може бути агресивним або контролюючим і прагне встановити свою перевагу над жертвою.

• Спаситель – це людина, яка намагається допомогти жертві, але робить це з ролі гордовитості чи самоствердження. Спаситель може бути постійно втягнутим у проблеми жертви і відчувати себе відповідальним за їх вирішення.

Трикутник Карпмана описує замкнуту динаміку, у якій учасники перемикаються між цими ролями без реального вирішення проблеми. Наприклад, жертва може звернутися до рятівника за допомогою, а потім стати переслідувачем, звинувачуючи його у недостатності чи неефективності.

Вихід із трикутника Карпмана полягає в усвідомленні та зміні цих деструктивних ролей. Це може вимагати розвитку самосвідомості, емоційної інтелектуальності та навичок комунікації. Важливо усвідомлювати власні потреби та межі, а також встановлювати здорові кордони у відносинах з іншими людьми.

Уникаючи трикутника Карпмана, люди можуть подолати деструктивні динаміки та будувати більш здорові та емпатичні взаємини. Це потребує роботи над самосвідомістю, навчанням навичок вирішення конфліктів та розвитку емоційної інтелектуальності.

Взаємодія ролей

Модель трикутника Карпмана динамічна, має різні рівні складності. Розглянемо основні закономірності, які характеризують взаємини для людей у ​​трикутнику:

• Здатність людини грати одну роль автоматично означає, що вона може її змінити іншу. І неодноразово. Тобто з Жертви можна перетворитися на Рятувальника чи навіть Переслідувача і навпаки.

• Переслідувач майже завжди був у ролі Жертви в інших трикутниках.

• Активні ролі іноді можуть мати труднощі з ідентифікацією. Тобто Переслідувач може щиро вважати себе жертвою.

• Люди, які звикли відігравати певну роль, роблять це протягом усього життя. Учасники трикутника можуть змінюватися, але роль зберігається, тому що людина завжди буде прагнути спілкування з людьми одного і того ж типу.

Рухаюча сила трикутника – емоційне піднесення, яке виникає після ситуативної напруги в процесі взаємодії. Якась сатисфакція у межах обраної ролі.

Приклади трикутників у сім’ях з дітьми

До драматичного трикутника можуть бути залучені не тільки дорослі, а й діти. Причому у різних життєвих сценаріях вони гратимуть різні ролі. Наприклад:

Батьки сваряться, тато бурхливо висловлює мамі свої претензії, а син захищає матір. У разі розподіл ролей виглядає так: тато — Переслідувач, мама — Жертва, дитина — Рятувальник. З опису ми пам’ятаємо, що останніми можуть бути лише зрілі особи, а отже — на дитину звалили непосильну ношу.

Дочка скотилася у навчанні, мати її лає, а батько захищає. Тут уже дитина виступає у ролі Жертви, мати – Переслідувач, а батько – Спаситель. Якщо довго перебувати у цьому трикутнику, можна закріпити у свідомості дитини невірні поведінкові моделі та психологічні установки. Пасивна роль не має нічого спільного з успішним навчанням та блискучими перспективами у майбутньому.

Підліток тероризує рідних поганою поведінкою, неповагою, лінню. Він переслідувач. Мама, яка не може впоратися із сином, — Жертва. А жаліслива бабуся – Рятувальник. Трикутник буде доти, доки мама не зрозуміє, що Переслідувач напевно колись був Жертвою. А отже, потрібно проаналізувати його травматичний досвід у минулому та скоригувати погану поведінку у теперішньому.

Приклади трикутників у сім’ях з дітьми

До драматичного трикутника можуть бути залучені не тільки дорослі, а й діти. Причому у різних життєвих сценаріях вони гратимуть різні ролі. Наприклад:

• Батьки сваряться, тато бурхливо висловлює мамі свої претензії, а син захищає матір. У разі розподіл ролей виглядає так: тато — Переслідувач, мама — Жертва, дитина — Рятувальник. З опису ми пам’ятаємо, що останніми можуть бути лише зрілі особи, а отже — на дитину звалили непосильну ношу.

• Донька скотилася у навчанні, мати її лає, а батько захищає. Тут уже дитина виступає у ролі Жертви, мати – Переслідувач, а батько – Спаситель. Якщо довго перебувати в цьому трекутнику, можна закріпити у свідомості дитини невірні поведінкові моделі та психологічні установки. Пасивна роль не має нічого спільного з успішним навчанням та блискучими перспективами у майбутньому.

• Підліток тероризує рідних поганою поведінкою, неповагою, лінню. Він переслідувач. Мама, яка не може впоратися із сином, — Жертва. А жаліслива бабуся — Рятувальник. Трикутник існуватиме доти, доки мама не зрозуміє, що Переслідувач напевно колись був Жертвою. А отже, потрібно проаналізувати його травматичний досвід у минулому та скоригувати погану поведінку у теперішньому.