Гіпноз та гіпнотерапія
Гіпноз у терапії та психології: як він діє, чим корисний і які переваги гіпнотерапії доведені дослідженнями. Дізнайтесь більше у цій категорії.
Коли ви думаєте про гіпноз, що ви уявляєте? Для багатьох це фокусник з маятником або комічне шоу, в якому волонтера змушують робити незручні зізнання на сцені.
Однак гіпноз має міцне наукове підґрунтя.
Клінічні дослідження показали, що він може допомогти полегшити біль і тривогу, а також сприяти припиненню паління, зниженню ваги і поліпшенню сну.
Він може допомогти дітям і підліткам краще регулювати свої емоції і поведінку.
Гіпноз створює «некритичний занурювальний досвід», каже доктор Девід Шпігель, психіатр зі Стенфордського університету та провідний дослідник гіпнозу.
Гіпноз практикували ще жерці стародавнього Шумера. В Античному світі на основі гіпнотичного трансу будувалася практично вся система пророцтв.
Гіпнотичний вплив застосовувався жерцями Стародавнього Єгипту, Індії, Тибету, лікарями Сходу і давніми греками.
Термін «гіпноз» став популярним у 1843 році завдяки шотландському хірургу доктору Джеймсу Брейду.
Він був першим, хто припустив, що гіпнотичний стан був психологічним процесом, а не результатом зовнішньої сили. У 1842 р. Д. Брейд довів, що при фіксуванні погляду на блискучому предметі виникає особливий стан тіла й розуму, який він у 1843 р. назвав гіпнозом.
Зигмунд Фрейд на початку своєї кар’єри використовував гіпноз для роботи з пацієнтами. Згодом він розробив метод вільних асоціацій, але його досвід з гіпнозом вплинув на розвиток психотерапії.
Мілтон Еріксон розробив Еріксонівський гіпноз, який базується на непрямих сугестіях та метафорах, адаптованих до індивідуальних потреб пацієнта.
Сучасні технології, такі як функціональна МРТ, дозволили вивчати нейрофізіологічні зміни під час гіпнозу, підтверджуючи його вплив на мозкову активність.
Гіпнотерапія спрямована на те, щоб заспокоїти свідомість і відкрити доступ до підсвідомості, яка керує 95% наших думок, емоцій, звичок і навіть фізіологічних функцій, як-от травлення.
Психолог, психіатр або інший фахівець, сертифікований у гіпнотерапії, на початку сеансу обговорить з клієнтом, які сенсорні переживання змушують їх почуватися в безпеці, як, наприклад, відпочинок біля озера або відпустка на пляжі.
Потім гіпнотерапевт викликатиме ці образи — наприклад, зосередившись на солоному бризі океану, криках чайок і теплі сонячних променів, — щоб допомогти людині зануритися глибше в заспокійливу візуалізацію.
Якщо все зроблено правильно, фізичне оточення пацієнта розчиняється.
Результатом є потужна комбінація дисоціації, занурення та відкритості до нових переживань, що в кінцевому підсумку перетворюється на те, що колись називалося «трансом», але сучасні гіпнотерапевти просто називають це «гіпнотичним станом».
Він може бути досягнутий всього за кілька хвилин, каже Шпігель.
Такі техніки можуть стати ідеальним майданчиком для позитивних змін, каже професор психології університету Бінгемтона Стівен Джей Лінн.
Для деяких людей ці зміни можуть бути стимульовані за одну або дві години сеансу.
Для інших гіпнотерапія можуть стати регулярною частиною їхнього психічного здоров’я.
«Гіпноз може модифікувати свідомість багатьма способами», — зазначає Лінн.
Якщо ви хочете опанувати базу гіпнотерапії та почати використовувати її для своєї роботи — долучайтесь до нашого курсу підвищення кваліфікації «Сучасна гіпнотерапія. Базовий рівень».
Він допоможе за 3 місяці освоїти основи одного з найпопулярніших методів терапії у світі та здобути трендову та прибуткову професію >>Дізнатися подробиці
Цей стан глибокого розслаблення не є особливо складним для більшості людей.
Він схожий на «стан потоку», або змінений стан свідомості, коли людина настільки захоплена певною діяльністю, що її фокус звужується, а відчуття часу змінюється.
Він також нагадує те, що відбувається під час медитації, за винятком того, що замість того, щоб навчати людей фокусуватися на поточному моменті, гіпноз робить їх більш сприйнятливими до навіювань.
Дослідження візуалізації мозку допомогли пролити світло на те, що відбувається в мозку під час гіпнозу, хоча багато чого все ще залишається загадкою.
Під час гіпнозу активність у частині мозку, яка допомагає людям переключатися між завданнями, знижується, каже Шпігель.
Ця ж ділянка, схоже, від’єднується від іншої області, яка відповідає за саморефлексію і мрійливість — можливо, тому загіпнотизовані люди не турбуються про те, ким вони є або що роблять.
Дослідники також з’ясували, що гіпноз може заспокоювати ділянки мозку, які допомагають контролювати автономні функції, такі як серцевий ритм, кровообіг і дихання. Це, ймовірно, і призводить до фізичного розслаблення, яке є ознакою гіпнозу, зазначає Шпігель.
Тривога — це відчуття неспокою і страху, яке може викликати потовиділення, напруження і прискорене серцебиття.
У людей з тривожними розладами ці відчуття не зникають і заважають щоденному життю, залишаючи людину перевантаженою. Одним з методів, який може допомогти впоратися з тривогою, є гіпноз.
Він занурює людину в стан глибокого розслаблення та спокою.
Дослідження 2016 року, в якому вчені сканували мозок 57 осіб під час гіпнозу, показало зміни в ділянках мозку, що відповідальні за емоційний контроль і зменшення почуття самосвідомості.
Це свідчить про те, що гіпноз може допомагати людям краще керувати своїми емоціями і знижувати рівень тривоги.
Дослідження 2017 року виявило, що гіпноз має значний і тривалий ефект на тривожність у людей з раком, особливо при тривозі, пов’язаній з медичними процедурами.
Найкраще гіпноз працює у поєднанні з іншими психологічними методами, такими як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) або експозиційна терапія.
Гіпноз також може зменшити страх, вимірюваний такими показниками, як артеріальний тиск і частота серцевих скорочень. Техніка розслабляє тіло й допомагає відволікти думки від страхів, знижуючи тривогу.
Депресія — це серйозний розлад настрою, який впливає на те, як людина думає, відчуває і виконує повсякденні справи. Симптоми включають тривожний або сумний настрій, дратівливість, втрату інтересу та труднощі з концентрацією або сном.
Гіпноз може полегшувати симптоми депресії. Дослідження показали, що у людей із депресією спостерігається знижена варіабельність серцевого ритму (ВСР) — різниця в часі між ударами серця.
Гіпноз значно підвищує ВСР, що може свідчити про його здатність лікувати депресію. Однак дослідження проводили на невеликій вибірці, тому потрібні додаткові дані для підтвердження цих висновків.
Метаналіз гіпнотичних втручань показав, що гіпноз у лікуванні депресії може бути так само ефективним, як інші відомі методи, такі як когнітивно-поведінкова та міжособистісна терапія.
Гіпноз і гіпнотерапія, хоча часто сприймаються як щось загадкове, мають міцне наукове підґрунтя та значний терапевтичний потенціал. Сучасні дослідження підтверджують ефективність гіпнозу в зниженні тривожності, страху, болю та навіть симптомів депресії.
Гіпноз дозволяє пацієнтам зануритися в стан розслаблення, що допомагає краще реагувати на терапевтичні навіювання та полегшує роботу з емоціями, травмами або тривожними розладами. Важливо, що гіпнотерапія спрямована не на проблему, а на пошук рішень, що робить її ефективною для довготривалих позитивних змін у житті клієнта.
З огляду на це, використання гіпнозу може стати потужним доповненням до арсеналу інструментів психолога, психотерапевта або психіатра, сприяючи покращенню психічного та фізичного здоров’я пацієнтів.