Основні принципи КПТ

Когнітивно-поведінкова терапія – ефективний напрямок терапії, який є доказовим та науково-обґрунтованим. Саме тому його обирають клієнти, які хочуть орієнтуватися на результат. КПТ, як і будь-який інший напрямок, має свої принципи, дотримання яких робить цей вид терапії дієвим.

Принцип «тут і тепер»

Побутує стереотип, що КПТ не працює з минулим людини, однак це не зовсім правильне твердження. Когнітивно-поведінкова терапія справді фокусується на принципі «тут і тепер», однак це не означає відсутності уваги до минулого.

Справа в тому, що минуле досліджується винятково з позиції того, як воно вплинуло на психічні процеси та поведінкові сценарії, які мають місце сьогодні.

Це означає, що для КПТ минуле має значимість не саме по собі, а в контексті конкретного впливу на сьогодення, аби можна було зрозуміти, що у моделях поведінки та мислення варто змінити, аби жити щасливіше зараз.

Орієнтованість на проблеми

Терапія буває проблемно-орієнтованою та дослідницькою. Дослідницька терапія може бути цікавою та корисною тоді, коли ключові проблеми вже пропрацьовано. 

На такому етапі людина прагне краще пізнати себе. У неї формується виражена потреба в самопізнанні та самоактуалізації. Натомість, когнітивно-поведінкова терапія є проблемно-орієнтованим напрямком. 

КПТ фокусується на проблемі та за допомогою чітких і протокольних методик вирішує її.

Як свідчить практика, переважна більшість клієнтів на початку роботи з психотерапевтом прагне саме до вирішення проблем, а вже на наступних етапах це може бути дослідження себе. Тож коли люди відчувають відсутність інструментів для такого вирішення, вони почуваються фрустрованими. 

Дехто навіть починає вважати, що терапія взагалі не працює. Однак це не так. Подібні ситуації об’єднані тим, що клієнт потрапив до терапевта, який працює у напрямку, не адаптованому саме до вирішення серйозних проблем та не сфокусованому на них.

Коли в моменті «тут і тепер» людина стикається з тим, що заважає їй щасливо жити, вона прагне отримати психологічний інструментарій, який допоможе змінити цю ситуацію ефективно та, по можливості, швидко. 

Також для клієнта у такій ситуації є важливим те, щоб йому дали конкретну опору у вигляді доказових та обґрунтованих методик, у застосуванні яких можна бачити конкретні кроки та причинно-наслідкові зв’язки. 

Саме тому людина, яка звертається з проблемою, прагне, аби її покроково вели до точки вирішення, а не просто працювати хаотично, коли розмова з психологом була б більш схожою на бесіду на вільні темі, яка може дати ситуативне короткотривале полегшення, але не приведе до потрібних змін.

Принцип співпраці та активної участі

Результат терапії у напрямку КПТ полягає в тому, аби в кінцевому рахунку людина навчилася бути сама собі терапевтом. Це виглядає наступним чином:

  • клієнт приходить до терапевта з конкретною проблемою;
  • терапевт підбирає ефективні протокольні методики для її вирішення;
  • у ході роботи з-поміж усього інструментарію КПТ можуть підбиратися додаткові інструменти впливу на ситуацію та вноситися певні корективи на основі аналітики зворотного зв’язку від клієнта і ефективності корекції проблеми;
  • клієнт опановує нові навички та під кінець терапії стає самозарадним – здатним допомагати сам собі.

Саме така чітка і структурована робота показує високу ефективність. Однак важливо розуміти, що без активної участі самого клієнта у терапевтичному процесі запропонований терапевтом інструментарій для впливу на ситуації так і залишиться незадіяним. 

Тому від клієнта, який починає працювати з КПТ-терапевтом, потрібна готовність до того, щоб застосовувати отримання знання та набуті навички у практичній площині свого життя.

Когнітивний принцип

Побутує ще один стереотип стосовно того, що КПТ начебто не надає належної уваги думкам, а концентрується лише на зміні поведінкових моделей. Однак при такому баченні КПТ плутають з класичним біхевіоризмом, де у фокусі уваги – справді саме поведінкові патерни.

Однак КПТ, якраз-таки, досліджує причинно-наслідкові зв’язки між мисленням та поведінкою. 

Терапевти, які працюють у цьому напрямку, добре знають той факт, що думки мають вплив на цілий спектр аспектів життя, а саме:

  • як ми почуваємося фізично;
  • яким є наш емоційний стан;
  • яким чином ми реагуємо на події власного життя та зовнішні обставини.

Приміром, тривожна людина звикла застосовувати захисний механізм катастрофізації, коли вона прокручує в голові найгірші сценарії розвитку тієї чи іншої ситуації. 

З одного боку, це начебто дає їй нагоду бути готовою до найгіршого. З іншого боку – таке сприйняття світу відбирає радість сьогоднішнього дня, змушує бачити світ у сіро-чорних відтінках та фокусує увагу на малоймовірних негативних подіях, більшість з яких або не здійсниться, або здійсниться не у таких критичних масштабах.

В описаному випадку завданням терапевта буде донести до свого клієнта те, що його моделі мислення є дезадаптивними, оскільки вони культивують та посилюють тривожність. 

У роботі з таким кейсом терапевт буде розставляти акценти наступним чином:

  • спочатку він мотивуватиме клієнта поставити під сумнів його сприйняття, яке посилює тривожність;
  • далі він запропонує розмежувати реальні та вигадані загрози;
  • щодо вигаданих загроз, клієнт зможе змінити свої моделі мислення та сприйняття, аби бути в кращому контакті з реальністю;
  • щодо об’єктивних загроз, клієнт зможе відрізнити факти від власних інтерпретацій та скласти план дій на випадок критичних ситуацій, яким він матиме нагоду скористатися при потребі, аби не прокручувати ці сценарії в голові нескінченно, тим самим несвідомо знижуючи якість життя.

Тож, як бачите, когнітивно-поведінкова терапія досить велику увагу приділяє саме думкам.

Поведінковий принцип

Цей принцип спрямований на те, щоб клієнт розумів, яким чином його дії сприяють або вирішенню, або посиленню проблем. Тут теж йдеться про усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків. Коли таке усвідомлення присутнє, людина перестає діяти автоматично, відтворюючи дезадаптивні поведінкові моделі. 

Вона має широкий спектр альтернатив та обирає саме ту лінію поведінки, яка буде найбільш конструктивною у конкретній ситуації. Цей принцип можна коротко описати відомим афоризмом: «Щоб отримувати нові результати, потрібно почати робити нові дії». 

Когнітивно-поведінкова терапія спрямована саме на те, щоб навчити клієнтів свідомо обирати ці нові дії, тим самим відходячи від деструктивних поведінкових сценаріїв, які були джерелом проблем.

Більш детально не лише про ці, а й про інші принципи когнітивно-поведінкової терапії ви можете дізнатися на курсі з КПТ-консультування від UpPro School. Це оптимальна можливість для тих, хто хоче спробувати себе у цьому напрямку.

👉Дізнатися подробиці про курс 

В курсі ви опануєте:

✔️ Техніки когнітивного переформулювання, поведінкові експерименти, викликання та перевірка думок

✔️ Навички застосування КПТ для лікування тривоги, депресії, ОКР, ПТСР та інших психічних розладів

✔️ Проведення КПТ в груповому форматі та роботу з сім’ями та парами

✔️ Інтеграцію КПТ з іншими психотерапевтичними підходами та методами

✔️ Та багато іншого!

Незалежно від початкового рівня, зможете опанувати один з найпопулярніших методів психотерапії, визнаний і прийнятий на ДЕРЖАВНОМУ рівні.

Поспішайте, кількість місць обмежена! Забронюйте своє місце та розпочніть шлях до нової професії вже у квітні!

Корисні джерела:

1. Дейвід Вестбрук, Гелен Кеннерлі, Джоан Кірк Вступ у Когнітивно-поведінкову терапію, Львів Свічадо 2014.

2. А. Арнц, Г. Якоб Схематерапія: Робота з частками, Львів Свічадо 2014.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *

Launch login modal Launch register modal