Soft Skills Coaching — сучасний підхід до розвитку м’яких навичок (soft skills), що допомагають досягати успіху в роботі та житті. Це нова професія й метод, що поєднує коучинг, психологію та сучасні дослідження, щоб формувати лідерство, комунікацію, емоційний інтелект і стресостійкість у себе та у інших.
<p class="p1"><b>КПТ (когнітивно-поведінкова терапія)</b> — це доказовий підхід у психології, спрямований на зміну деструктивних думок і поведінки.</p>
<p class="p1">В нашому блозі ви знайдете інформацію про техніки КПТ, ефективність для лікування тривоги, депресії, ОКР і ПТСР, а також поради для спеціалістів і ресурси для навчання. Дізнайтеся, як КПТ допомагає клієнтам досягати стійких змін у житті.</p>
Корисні матеріали та поради для терапевтів, консультантів, психологів та фахівців допомогаючих професій, які прагнуть розвивати свою практику, залучати нових клієнтів і вдосконалювати професійні навички.
Блог для фахівців: глибокі матеріали про травмотерапію, інструменти EMDR, TF-CBT, EMBR, ACT, кейси з практики та огляди доказових підходів до роботи з травмою.
Мабуть, у часи повномасштабного російського вторгнення саме тема ПТСР стала однією з найбільш обговорюваних у спектрі ментальних проблем, з якими стикається населення.
Разом з тим, масовість інформації про ПТСР породила певну проблему – не завжди матеріали з популярної психології містять достовірну інформацію на цю тему. Тож, поряд з науково обґрунтованими даними шириться багато міфів.
Пропонуємо вашій увазі ознайомитися з ключовими такими міфами та їх спростуванням. А також розглянемо те, яким чином відбувається робота з ПТСР у напрямку КПТ.
Міфи про ПТСР
Переважна більшість міфів, які витають довкола цієї теми, стосуються статистики та перспектив психокорекції. Отже:
Міф 1: Усі люди, які пережили війну, мають або матимуть ПТСР
Як свідчать численні статистичні дані, насправді приблизно у 80% випадків після контакту з психотравмувальною подією чи подіями ПТСР не розвивається. Серед військових відсоток людей з ПТСР справді є вищим, з огляду на об’єктивні щоденні ризики для життя та здоров’я. Однак це теж абсолютно не означає поширеної тези «всі військові мають ПТСР».
Міф 2: Компетентний психолог може самостійно коригувати ПТСР
Психолог та психотерапевт може надавати допомогу клієнту з ПТСР, однак спочатку цей діагноз має поставити лікар психіатр. Тож якщо психолог має відповідну підозру, спочатку він має скерувати свого клієнта до психіатра для встановлення діагнозу, а лише після цього може добирати відповідний інструментарій для колекційної роботи. Цілком імовірним є те, що лікар призначить фармакологічну терапію, яку рекомендуватиме поєднувати з психологічним супроводом.
Міф 3: Людина з ПТСР не зможе повернутися до звичного життя
Така теза пов’язана з тим, що людина з подібним травматичним досвідом час від часу може мати флешбеки – болісні спогади, які занурюють її в контекст психотравмувальної події. Однак якість життя з ПТСР насправді залежить від того, чи отримала така людина професійну психологічну допомогу та чи навчили її технікам емоційної саморегуляції.
Міф 4: Після будь-якої психотравми у людини є високий ризик мати ПТСР
Цей міф є дещо схожий з першим, однак тут йдеться про те, що характер психотравмувальної події чи подій нібито не має сенсу для розвитку ПТСР. Насправді ж це не так. Саме обставини, які напряму загрожують життю, здоров’ю та цілісності людини або її близьких, є ключовими у розвитку ПТСР. Такі обставини у значно більшій кількості випадків ведуть до цього розладу, аніж інші психотравмувальні події.
Які симптоми є характерними для клієнтів ПТСР
Людина з ПТСР перебуває у постійних переживаннях. Для неї є характерними:
Поведінковий патерн уникання. Такий клієнт схильний уникати усього того, що може нагадати йому про пережиту психологічну травму – місць, розмов, емоцій тощо.
Надмірна настороженість. Приміром, навіть опинившись в умовах мирного життя, людина, яка була раніше у бойових діях, може тримати під подушкою засоби самозахисту, коли спить.
Відчуття психоемоційної ізоляції. Клієнт з ПТСР може скаржитися психологу на те, що його не розуміють довколишні. Пережитий травматичний досвід веде до того, що людина почувається з ним самотньою.
Нав’язливі спогади. Навіть не маючи бажання згадувати психотравмувальну подію, людина може зіткнутися з тим, що такі спогади не дають їй спокою.
Тривожно-фобічні стани. Це може бути як очікування реальної небезпеки, так і посилена пильність щодо малоймовірних подій.
Порушення пам’яті. Деякі спогади витісняються психікою, коли спрацьовують її захисні механізми.
Розлади сну. Уся вищеперелічена симптоматика веде до того, що режим дня порушується. Виникають проблеми зі сном.
Розвиток залежностей. Коли людина з ПТСР не отримує належної психологічної допомоги, вона може, приміром, почати систематично вживати спиртне, щоб забути свої непрості спогади.
Варто також відзначити, що гострий стресовий розлад (ГСР) часто також плутають з ПТСР. А без коректної діагностики людина не отримає належної корекції. Саме тому фахівець, який працює з ПТСР, має бути дуже компетентним.
Допомога клієнту з ПТСР: кейс*
Давайте розглянемо те, як допомагатиме клієнту з ПТСР психотерапевт, який працює у методі КПТ. Отже:
До психотерапевта Івана звернулася клієнтка Марина, котра протягом кількох місяців мешкала у прифронтовому місті, яке, урешті, окупував ворог. Окрім депресивного стану і втрати сенсів, Марина помічає у себе ознаки, які Іван діагностував як симптоми ПТСР. Також у неї є нав’язливі думки щодо потенційного повторення психотравми, з якими вона намагається впоратися повторюваною поведінкою, спрямованою на зменшення дистресу.
Іван побачив ознаки коморбідного ПТСР. Йдеться про стани, коли клієнт має ознаки симптоми кількох розладів, де один може бути первинним, а інші – наслідком. Так, у повторюваній поведінці Марини є ознаки ОКР, який має травматичний анамнез.
Алгоритм дій Івана у цій ситуації буде наступним:
скерувати Марину до психіатра для встановлення/підтвердження діагнозу;
здійснити психоедукацію, пояснивши Марині те, як доказова психотерапія бачить її стан;
навчити технікам стабілізації, допомагаючи працювати з флешбеками;
скласти план подальшого відновлення життя, активуючи внутрішні ресурси та працюючи над зміцненням резильєнтності;
приділити увагу роботі з симптоматикою ОКР, яка посилює прояви ПТСР та стимулювати Марину до більш конструктивної альтернативи тим виснажливим повторюваним діям, які вона робить, тікаючи від своєї тривоги;
сприяти профілактиці рецидивів.
Важливо розуміти, що саме нормалізація стану та запобігання інвалідизації клієнта є однією з важливих складових якісної терапії. Саме тому фахівці здебільшого використовують термінологію «працюємо з ПТСР», а не «лікуємо ПТСР».
*Описана історія є вигаданою та використана у якості ілюстративного матеріалу з метою показати потенціал КПТ в кейсах терапії депресії, зумовленої негативними досвідами або психологічними травмами дитинства.
Якщо ви шукаєте якісні курси підвищення кваліфікації у напрямку КПТ, де можна дізнатися більше про інструментарій для роботи з ПТСР, курс з КПТ-консультування від UpPro School стане відмінним рішенням.
1. Роман Долинський «Коморбідність посттравматичного стресового та обсесивно-компульсивного розладів». Журнал НейроNEWS. 5(116) 2020
2. PTSD History and Overview Friedman MJ / US Department of Veterans Affairs, 2016. Publisher Full Text
3. Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey R.C. Kessler, A. Sonnega, E. Bromet, M. Hughes, C.B. Nelson |//Archives of General Psychiatry. — 1995. —V. 52 (12). — Р. 1048-1060.
4. Post-traumatic stress disorder National Institute for Health and Clinical Excellence. — London : Royal College of Psychiatrists and The British Psychological Society, 2005.