ПТСР та КПТСР є розладами, симптоматика яких має деякі спільні риси. Однак важливо бачити не лише спільне, а й відмінне у цих ментальних проблемах. 

У попередній статті ми з вами розбирали симптоматику ПТСР та приклад використання інструментарію когнітивно-поведінкової терапії на конкретному кейсі. Також розглянули поняття коморбідного ПТСР. 

А тепер проаналізуємо те, у чому є різниця посттравматичного стресового розладу та комплексного посттравматичного стресового розладу.

Відмінності ПТСР та КПТСР

Попри те, що обидва розлади викликає переживання глибоко травмуюючих подій, у випадку з КПТСР йдеться про те, що такий вплив є тривалим у часі або багаторазовим. Розглянемо на двох уявних прикладах.

Приклад 1

Військовослужбовець Микита після мобілізації пробув на фронті близько місяця та зіткнувся з разовою шоковою психотравмою втрати друга. Після цього у нього почалися нав’язливі страхи, проблеми зі сном, нічні жахіття та флешбеки.

На підставі цього командир скерував Микиту на ВЛК. У цьому випадку ми говоритимемо саме про ПТСР, оскільки в основі формування згаданої симптоматики лежить одна психологічна травма шокового характеру.

Приклад 2

Військовослужбовець Олександр брав участь у бойових діях ще від початку повномасштабного вторгнення, а в середині 2023 року він потрапив у ворожий полон, де провів майже рік до звільнення. Після звільнення з полону Олександр зіткнувся зі схожою симптоматикою, як у Миколи, однак до неї додалися:

• більш інтенсивні проблеми з емоційною регуляцією;
• міжособистісні проблеми та соціальні фобії;
• порушення відчуття власної гідності;
• зміна ряду світоглядних установок на більш песимістичні.

Тут ми говоримо саме про комплексний ПТСР, оскільки психологічні травми, які пережив Олександр, мали довготривалий, безперервний, багаторазовий та повторюваний характер.

Якщо ж порівнювати з ситуацією Миколи, то в останнього, навпаки, була разова шокова психологічна травма. Також симптоматика Миколи має прояв саме у векторі емоційної саморегуляції.

Натомість, симптоми Олександра мають більш глибокий та комплексний характер, оскільки вони торкнулися екзистенцій них аспектів та світогляду.

Тож і терапія в цьому випадку потребуватиме більш глибокої роботи з дезадаптивними схемами мислення, реагування та поведінки. Приміром, тут, окрім класичного інструментарію КПТ, терапевту може стати в нагоді схематерапія – інтегративний напрямок третьої хвилі КПТ, спрямований на роботу з тими проблемами і станами, де для повної ефективності не вистачає більш звичних і поширених технік.

КПТСР та досвід дитинства

Причиною розвитку комплексного посттравматичного стресового розладу часто стає психотравмувальний досвід дитинства. Наприклад, це можуть бути ситуації:

• багаторічного буллінгу в школі, під час якого дитині ніхто не допоміг, і вона щоразу стикалася з небезпекою та важкими внутрішніми переживаннями, які її супроводжували;
• досвіду життя у дисфункційній родині, де було систематичне фізичне та/або психологічне насилля (воно могло стосуватися навіть не безпосередньо дитини, а когось іншого з родичів,у той момент, коли дитина була змушена переживати травму свідка, не маючи змоги допомогти близькій людині);
• досвіду життя в родині, де один з близьких родичів мав алкогольну, наркотичну чи іншу залежність;
• досвіду приналежності до деструктивного релігійного культу (наприклад, якщо на якомусь з етапів батьки дитини вступили до тоталітарної секти та тривалий час там перебували);
• сексуального насилля;
• відсутності догляду (приміром, у випадках так званого соціального сирітства, коли дитина народилася в родині, де батьки не забезпечують навіть базових її потреб).

Як бачите, КПТСР – це не лише про ситуації, пов’язані з бойовими діями чи іншими загрозами, де людина мала підстави переживати за своє життя, здоров’я чи цілісність. 

В основі розладу можуть бути психологічні травми, які по окремості здаватимуться менш загрозливими та інтенсивними, однак, за накопичувальним принципом та унаслідок хронічного характеру впливу, дають важку симптоматику.

З одного боку, людина з таким досвідом могла не переживати події, які змушували б її почуватися «на межі життя та смерті». З іншого ж боку, саме згаданий хронічний характер травми робить її симптоми складними та погіршує якість життя.

Терапевтична робота з КПТСР, сформованим травмами дитинства

Якщо порівнювати ПТСР, який розвинувся у людини в дорослому віці після шокової психотравми, та КПТСР після травмівних досвідів дитинства, то у другому випадку варто констатувати ще одну складність, яка впливає, у тому числі, й на стратегію психокорекції. 

У першій ситуації людина здебільшого мала певний позитивний життєвий досвід до травми. Це означає, що терапевту буде легше оперти її на наявні внутрішні ресурси та опори, попередньо актуалізувавши їх.

Якщо ж казати про сформований у дитинстві КПТСР, то в цій ситуації такого попереднього позитивного досвіду часто немає, адже саме життя людини є розтягненою в часі психотравмою. 

Відповідно – терапевт стикається не лише з класичною симптоматикою ПТСР, а й зі специфічною картиною себе самого та світу в світогляді клієнта. 

Тож, окрім усіх тих технік, які спрямовані навчити клієнта емоційній саморегуляції під час флешбеку, в терапії КПСТР велика увага приділяється наступним аспектам:

• формування безпечної прив’язаності у терапевтичному альянсі з фахівцем, де клієнт може не лише отримати сприятливі умови для припрацювання своїх проблем, а й побачити, як будується здорова міжособистісна комунікація;
• рефреймінг думок та переконань щодо пережитих негативних досвідів, актуалізація сильних сторін клієнта, завдяки яким йому вдалося пережити психологічну травму хронічного характеру;
• робота з симптоматикою відокремленості від себе (деперсоналізації) та від світу (дереалізації) з метою налагодження доступу до емоцій, пов’язаних з травмою, та кращого їх припрацювання.

Щодо останнього з цих пунктів, то тут варто відзначити те, що про КПТСР пам’ять може особливо витісняти ті травматичні епізоди, які пов’язані з раннім дитинством. 

У клієнта можуть бути збитими внутрішні орієнтири щодо того, що буде добре, а що – погано. Тож тут терапевт працює, у тому числі, з системою цінностей клієнта.

Терапевт надає емоційну підтримку, яка є особливо важливою у моменти, коли клієнт усвідомлює масштаб тих неприйнятних дій, які були вчинені по відношенню до нього. 

У роботі з важкими травмуючими досвідами неминучою складовою терапевтичного процесу є незначна ретравматизація, адже клієнт працює з життєвим матеріалом, що викликає болісні емоції та спогади. 

Разом з тим, саме така робота, при правильній побудові, дає можливість вийти за рамки досвіду ізоляції під час переживань, пов’язаних з психотравмою. Таким чином, у клієнта потрохи зникає відчуття своєї «відірваності від світу» в моменти явних флешбеків чи просто болісних емоцій стосовно травми. 

Важливим другим елементом роботи буде сприяти нормалізації уявлень клієнта про себе та світ, виходу за рамки ригідного звуженого мислення та формування готовності до нових, якісно інших життєвих досвідів.

Хоча робота з КПТСР є тривалою в часі та передбачає «зустріч» клієнта з багатьма неприємними для нього спогадами, емоціями та відчуттями, саме якісна терапія дає людині можливість суттєво зменшити узалежненість від свого болісного минулого та почати впевненими кроками рухатися до нової якості життя.

Якщо вас цікавить тема КПТСР та інша проблематика, з якою можна працювати за допомогою методу КПТ, для вас може стати цікавим курс з КПТ-консультування від UpPro School.

👉Дізнатися подробиці про курс 

В курсі ви опануєте:

✔️ Техніки когнітивного переформулювання, поведінкові експерименти, викликання та перевірка думок

✔️ Навички застосування КПТ для лікування тривоги, депресії, ОКР, ПТСР та інших психічних розладів

✔️ Проведення КПТ в груповому форматі та роботу з сім’ями та парами

✔️ Інтеграцію КПТ з іншими психотерапевтичними підходами та методами

✔️ Та багато іншого!

Незалежно від початкового рівня, зможете опанувати один з найпопулярніших методів психотерапії, визнаний і прийнятий на ДЕРЖАВНОМУ рівні.

Поспішайте, кількість місць обмежена! Забронюйте своє місце та розпочніть шлях до нової професії вже у квітні!

Корисні джерела:

1. Мартинова Л. Місяць обізнаності про посттравматичний стресовий розлад. НейроNEWS/ 5-6(151) 2024.

2. Гайдабрус А.В. Комплексний посттравматичний стресовий розлад у учасників бойових дій в зоні Операції Об`єднаних Сил у ракурсі одинадцятої редакції Міжнародної класифікації хвороб. Психіатрія, наркологія, випуск 11.

3. https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/24881-cptsd-complex-ptsd

4. https://www.mind.org.uk/information-support/types-of-mental-health-problems/post-traumatic-stress-disorder-ptsd-and-complex-ptsd/complex-ptsd/

5. https://www.nhs.uk/mental-health/conditions/post-traumatic-stress-disorder-ptsd/complex/6. https://www.ptsduk.org/what-is-ptsd/complex-ptsd/