Світ змінюється настільки швидко, що професійних знань і практичного досвіду вже недостатньо для того, щоб залишатися ефективним – ні в бізнесі, ні в кар’єрі. На перший план виходить те, як людина мислить, ухвалює рішення в умовах невизначеності, реагує на зміни та взаємодіє з іншими.

Технології та штучний інтелект здатні автоматизувати процеси й аналізувати масиви інформації за лічені секунди. Проте вони не можуть взяти на себе відповідальність у критичний момент, побудувати довіру чи об’єднати команду навколо спільної мети. Саме тому м’які навички перестають бути другорядною компетенцією – вони стають однією з визначальних умов розвитку як окремого фахівця, так і команди чи організації в цілому.

Цій темі і був присвячений перший день Soft Skills Summit 2026, який 12 вересня зібрав у Києві представників бізнесу, HR, освіти, психології, коучингу та інших сфер.

Майбутнє організації починається з людини

Soft Skills Summit 2026 зібрав 70+ спікерів, понад 500 учасників і 40+ виступів. Насичена програма першого дня не обмежувалася головною сценою та панельними дискусіями: окремими просторами стали Mindfulness Space та Soft Skills Hubs – практичні сесії, присвячені комунікації, мисленню, особистій ефективності, адаптивності та стійкості.

Подію організувала UpPro School – міжнародний онлайн-центр навчання та підвищення кваліфікації для психологів, фахівців допомагаючих професій та фахівців, які працюють із людьми, командами та розвитком людського капіталу. Тому тема soft skills безпосередньо пов’язана з напрямом роботи школи – формуванням компетенцій, необхідних у професіях, де в центрі завжди залишається людина.

В основу саміту заклали методологію трьох рівнів розвитку: Людина → Команда → Організація. Відповідно до неї програма трьох днів послідовно рухалася від особистого рівня до командного, а далі – до змін у масштабі всієї організації.

Така послідовність невипадкова: трансформація починається із самої людини. Із розуміння власних зон зростання, роботи з упередженнями та звичними моделями поведінки, розвитку мислення, емоційної зрілості, здатності навчатися, будувати взаємини та адаптуватися до нових умов. Без цієї особистої роботи складно перейти до якісних перетворень на рівні команди та організації.

Тому перший день Soft Skills Summit був присвячений рівню «Людина» – мисленню, взаємодії та розвитку. Другий день змістив фокус на команду, взаємодію та лідерство, а третій – на організацію, культуру і зміни.

Цю логіку під час відкриття окреслили Ігор Лук’яненко та Наталі Новгородська.

Далі на головну сцену один за одним виходили спікери з різним професійним бекграундом, власною оптикою та досвідом, але зі спільним фокусом – на тому, які людські скіли стають визначальними в новій реальності. Кожен із виступів підсвічував окремий аспект – від компетенцій майбутнього і допитливості до емоційної зрілості, критичного ставлення до AI, управління увагою, сили слова та креативності.

VICTORY: про здатність продовжувати рух попри все

Емоційним акцентом відкриття стала композиція VICTORY, у якій перемога постає не лише як велика ціль чи помітне досягнення. Для когось це важливий крок у кар’єрі або складне рішення, для когось – щоденний вибір не ставити життя на паузу: працювати, навчатися, будувати плани та не втрачати здатності мріяти.

Для Soft Skills Summit VICTORY стала метафорою життя і внутрішнього руху вперед – попри обставини, невизначеність і зміни. Саме цей сенс перегукується з ідеєю першого дня: розвиток починається не лише з накопичення знань, а й зі здатності людини зберігати внутрішню опору, ухвалювати рішення та продовжувати діяти навіть тоді, коли готового сценарію немає.

The INLUNO – Victory (Перемога) | Soft Skills Summit 2026 Official Anthem

Експертність більше не статична: чому виграє здатність швидко вчитися

Після офіційного відкриття першою на головну сцену вийшла Ірина Блінова – лідерка Академії PwC Україна – з темою «Soft Skills 2030: що визначатиме успіх у майбутньому». Один із головних висновків її виступу – професійна експертиза нікуди не зникає, проте сама по собі вже не гарантує результату. Значення має те, наскільки швидко людина може переосмислювати досвід, застосовувати знання в іншому контексті та поєднувати власну експертизу з можливостями технологій.

На рівні бізнесу цей зсув змінює і саму конкуренцію за людський потенціал. За словами Блінової, організації майбутнього конкуруватимуть не кількістю співробітників, а швидкістю, з якою вони здатні виявляти, розвивати та використовувати потрібні навички. Звідси – рух від посад до skills-first підходу і внутрішньої мобільності, а навчання дедалі більше переходить із категорії корпоративних бенефітів у бізнес-стратегію. 

У цій системі все починається з людини: вона формує команду, команда – культуру, а культура визначає здатність організації змінюватися. Soft skills тут працюють не як окремий набір «м’яких» компетенцій, а як фундамент, що допомагає переводити знання у рішення, поведінку та результат.

Та швидко розвивати навички складно, якщо людина впевнена, що знає вже достатньо. Саме цю пастку у наступному виступі розбирала Юлія Дамочкіна – бізнес-тренерка та психологиня.

Її ключова теза звучала майже парадоксально: чим більше в нас досвіду, тим важливіше залишати місце для сумніву у власній картині світу. Досвід допомагає швидше впізнавати знайомі сценарії, але водночас може заважати помітити те, що цього разу відрізняється. Тому зріла експертність поєднує дві позиції: «у мене є знання» та «я можу бачити не все». 

Звідси – ще один практичний зсув: замість запитання «який курс мені пройти?» варто починати з іншого – «якого знання або вміння мені бракує, щоб вирішити конкретне завдання?». Для українського бізнесу, який працює в умовах кадрового дефіциту, така здатність людей постійно донавчатися стає вже не лише особистою перевагою, а окремим ресурсом компанії. 

«Досвід допомагає побачити знайоме. Допитливість – не пропустити те, що цього разу відрізняється».

Щоб впливати та викликати довіру, недостатньо просто говорити правильні речі

Ольга Сольвар – президентка Всеукраїнської Асоціації Спікерів та тренерка з публічних виступів – у своїй доповіді «Як говорити, щоб бути почутим і впливати словом» почала з базового, але не такого очевидного питання: хто надає словам справжнього значення? Відповідь – жива людина. Саме тому в часи, коли штучний інтелект може за секунди написати промову чи структурувати презентацію, конкурентною перевагою залишається здатність переконувати, домовлятися та вибудовувати місток довіри. 

На сцені Сольвар розклала сильну промову через класичні канони риторики – від розуміння портрета аудиторії та побудови структури до стилю і подачі. Один із важливих акцентів: починати варто не з того, що саме хочеться сказати, а з того, кому це адресовано. Адже навіть змістовне повідомлення втрачає силу, якщо не враховує потреби слухача, перевантажене деталями або професійною термінологією.

Та вплив залежить не лише від того, як ми говоримо, а й від того, наскільки добре розуміємо власні реакції та стан інших. Цю лінію продовжила Олена Сисоєва – CEO та засновниця Міжнародного Центру корпоративного навчання АС, бізнес-тренерка, executive-коучиня та психотерапевтка з темою «Емоційна зрілість як стратегічна компетенція. Як використовувати емоції як навігацію, а не як перешкоду». 

Свій фокус Сисоєва сформулювала образно:

«Я допомагаю лідерам збільшувати розмір свого серця. Чим більше у нас серце – здатність розуміти свої емоції та емоції інших, – тим більшу кількість людей ми можемо повести за собою», – Олена Сисоєва. 

Одна з центральних думок виступу – емоційний інтелект не дорівнює тотальному контролю або придушенню почуттів. Ми не завжди обираємо, що відчувати, зате можемо зрозуміти, звідки виникла реакція, як вона впливає на рішення та що робити з цією інформацією далі. Тому емоційна зрілість – не про постійний спокій чи позитивність, а про вміння помітити сигнал і свідомо обрати наступну дію.

Про критичне мислення в епоху AI, нереалізований потенціал та увагу як найдорожчу валюту сучасності

Наскільки добре ми насправді відрізняємо реальне від згенерованого? Саме з такого експерименту почала свій виступ Ірина Гнутова – співзасновниця A&I Consult та HR-експертка з понад 20-річним досвідом. Тема її доповіді – «Довіра до AI без сліпої залежності: як розвивати критичне мислення за принципом Human-in-the-Loop». Один із показових фактів: точність людини у розпізнаванні ШІ-контенту становить близько 55% – майже як випадковий вибір. 

Звідси – ключовий принцип взаємодії з технологіями:

«Ми віддаємо ШІ деякі функції, але не віддаємо відповідальність».

Ще один важливий акцент – ChatGPT не Google. Якість відповіді напряму залежить від того, наскільки грамотно ми працюємо з інструментом: уточнюємо запит, ставимо додаткові питання, просимо назвати джерела та перевіряємо їх. Принцип Human-in-the-Loop якраз і передбачає, що ШІ може взяти на себе частину завдань, але остаточна оцінка та контроль залишаються за людиною. 

Від технологічних алгоритмів розмова перейшла до тих, які непомітно запускаємо ми самі. Роман Сторчак – бізнес-тренер із понад 16-річним досвідом управління командами та автоматизації бізнес-процесів – у доповіді «Як змінити своє мислення: 7 пасток, які заважають реалізувати свій потенціал» запропонував подивитися на нереалізовані можливості як на ціну психологічної безпеки: залишатися у знайомому сценарії часом простіше, ніж перевірити інший дією. 

«Пастка рідко звучить як страх. Вона звучить як розумне пояснення: “ще не час”, “треба краще підготуватися”, “потрібне схвалення”», – Роман Сторчак. 

У межах виступу він окреслив 7 основних пасток мислення, які можуть стримувати реалізацію потенціалу, хоча зовні часто виглядають як цілком раціональні аргументи.

Ще один ресурс, який легко втратити майже непомітно, – увага. Їй і присвятила виступ Людмила Черненко – тренерка НЛП міжнародної категорії, коучиня та гіпнотерапевтка.

Одна з її тез точно описує сучасний парадокс: ми навчилися економити час, але не навчилися так само добре захищати увагу. Черненко назвала її найдорожчою валютою сучасності та запропонувала дивитися на фокус не як на відсутність подразників, а як на здатність свідомо обирати, на що витрачати обмежений когнітивний ресурс. Адже неможливо однаково глибоко бути присутнім у всьому – і саме тому управління увагою дедалі частіше стає важливішим за звичний тайм-менеджмент. 

Зіркове резюме – ще не гарантія: що насправді цінує бізнес

Окрім підготовлених виступів, на головній сцені Soft Skills Summit відбувалися панельні дискусії. Одну з них – «Робота майбутнього: у що сьогодні варто інвестувати – освіту, досвід чи soft skills?» – модерувала Наталія Лященко. До розмови долучилися Анастасія Вершиніна (Асканія FMCG), Анастасія Сідорова (Dnipro-M), Людмила Голінська (Carlsberg) та Альбіна Войтович (COMFY). 

Однозначної відповіді на питання «що важливіше?» не прозвучало. Освіта формує базу, але може не встигати за актуальними вимогами ринку, а досвід втрачає цінність, якщо залишається статичним. Тому дедалі більшого значення набувають гнучкість, готовність навчатися та вміння працювати з людьми з різним професійним бекграундом. 

Окремо Анастасія Вершиніна звернула увагу на пастку «зіркового резюме»: під час найму легко захопитися попередніми досягненнями та регаліями кандидата, але вони ще не показують, як людина адаптується саме до цієї організації, поводиться в умовах невизначеності, вирішує конфлікти та бере на себе відповідальність. 

Кадровий голод чи криза відповідності: як skills economy змінює підхід до найму

Друга панельна дискусія – «Skills Economy: як компаніям залишатися конкурентними в умовах дефіциту талантів та економіки навичок?» – відбулася за модерації Тетяни Шерман, керівниці з розвитку бізнесу та партнерств Академії ДТЕК. До розмови долучилися Анна Толмачова (METRO), Альона Кавка (ROSHEN), Ілона Пасечник (ALVIVA GROUP), Ольга Правільєва («ВіЯр») та Неля Ус (ДТЕК).

Серед питань, які порушили на сцені, – чи завжди кадровий голод означає реальну нестачу людей, чи іноді йдеться про невідповідність між вимогами компаній і тим, що сьогодні пропонує ринок. Ілона Пасечник, зокрема, звернула увагу на різницю між бізнесами, які продовжують шукати кандидатів за жорстко визначеним набором hard skills, і тими, хто більше дивиться на адаптивність, мотивацію, залученість та готовність навчатися.

Цю думку доповнила Неля Ус: в умовах дефіциту талантів організаціям доводиться переглядати не лише вимоги до досвіду кандидатів, а й те, що вони самі можуть запропонувати людині та чи створюють умови для її розвитку. А Ольга Правільєва наголосила, що дедалі важливішою стає не відповідність «ідеальному» профілю, а здатність залишатися ефективним у середовищі, яке постійно змінюється.

На запитання, яку одну навичку вони хотіли б посилити у своїх командах, прозвучали різні відповіді: здатність перетворювати зміни на бізнес-результат, критичне та асиметричне мислення, а також уміння доводити розпочате до кінця.

Сучасна креативність виникає на перетині емпатії, технологічного та інвестиційного мислення

Фінальним великим акцентом головної сцени першого дня став півторагодинний виступ хедлайнера вечора Андрія Федоріва – підприємця, інноватора, інвестора та засновника Fedoriv Group. У темі «Креативне та інноваційне мислення: як створювати нове в епоху AI, а не конкурувати з ним» він говорив про те, звідки сьогодні виникають сильні ідеї та чому вузької спеціалізації для цього дедалі частіше недостатньо.

Серед думок, які прозвучали у виступі:

• Велику картину потрібно поєднувати з реальним життям людей. Стратегії, концепції та професійні моделі можуть виглядати бездоганно, але на рішення людини впливають значно приземленіші речі – емоційний стан, страхи, втома, побут і власний досвід.
• Сучасна креативність виникає на перетині різних способів мислення. Федорів описав три ролі: митця, який відчуває людей і створює емоцію; інженера, здатного вибудувати систему; та фінансиста, який оцінює ціну рішення й альтернативи. Вони можуть поєднуватися в одній людині, команді або бізнес-моделі.
• Унікальність дедалі рідше народжується всередині однієї компетенції. Конкурентна перевага з’являється там, де вдається створити неочевидні зв’язки між різними сферами, навичками та бекграундом.
• Технологічне мислення – це не про використання найновіших чи найдорожчих інструментів. Йдеться про здатність переосмислювати звичні процеси, раціональніше використовувати ресурси та отримувати передбачувані результати.

Не лише слухати: як працювали унікальні Soft Skills Hubs

Паралельно з головною сценою працювали три Soft Skills Hubs – практичні бізнес-тренінги у малих групах, де учасники не просто слухали, а відпрацьовували soft skills, отримували зворотний зв’язок і тестували інструменти на практиці. Кожен хаб мав свій фокус – від комунікації та переговорів до стратегічного мислення, адаптивності та емоційної стійкості.

Хаб 1. Разом із Валерією Кучмою, Євгенією Стрелковою, В’ячеславом Ковальовим та Ольгою Сольвар учасники розбирали коучинговий стиль керівництва, активне й емпатичне слухання, переговори після першого «ні» та самопрезентацію. Серед досліджених інструментів – «Коучингова стріла» для зустрічей 1:1, робота з невербальними сигналами та алгоритм короткої 60-секундної презентації себе.

Хаб 2. Олена Григор’єва та Валерія Кучма працювали з критичним і стратегічним мисленням, плануванням та пріоритизацією. Тут учасники вчилися відділяти факти від власних інтерпретацій, помічати когнітивні викривлення, перевіряти межі наявних даних і будувати рішення, спираючись не на припущення, а на аргументи.

Хаб 3. У цьому залі Роман Сторчак, Христина Винниченко, Валерія Кучма та Тетяна Андрєєва працювали з пастками мислення, оптимізмом як м’якою навичкою, реакціями на зміни та стрес, а також емпатією в управлінні. У практичній роботі учасники вчилися помічати автоматичні сценарії, точніше оцінювати ситуацію та переходити від першої реакції до свідомого вибору дії.

Розвиток людей як стратегія: кого відзначили на Soft Skills Summit Awards 2026

Наприкінці першого дня на головній сцені відбулося урочисте нагородження фіналістів і переможців Soft Skills Summit Awards. Премію заснували, щоб відзначати компанії, які системно інвестують у розвиток людей, формують сильні корпоративні практики та задають нові стандарти роботи з командами й організаціями.

Сьогодні це має особливе значення. В умовах дефіциту фахівців вибір дедалі частіше стає двостороннім: компанія оцінює кандидата, а людина – середовище, у якому їй пропонують працювати, можливості професійного зростання, ставлення до команди та корпоративну культуру. Участь у Soft Skills Summit Awards дає бізнесу можливість показати ці практики професійній спільноті, отримати незалежну експертну оцінку, посилити бренд роботодавця та поділитися рішеннями, які можуть стати орієнтиром для інших.

Цьогоріч премія охопила п’ять напрямів: розвиток лідерства, талантів, команд і корпоративної культури, підтримку ментального здоров’я та інновації у навчанні і розвитку soft skills.

До фіналу в різних номінаціях увійшли проєкти компаній Carlsberg Ukraine, «Епіцентр К», DataArt, «Асканія FMCG», Linkos Group, «Метінвест Бізнес Сервіс», «Укрзалізниця», UPSTARS, «Київстар», ОККО, «РОДОВІД школа» та мережі мультимаркетів «Аврора».

Переможцями Soft Skills Summit Awards 2026 стали:

1. «Найкраща програма розвитку лідерства» – DataArt
2. «Найкраща програма розвитку талантів» – DataArt
3. «Найкраща програма розвитку команд» – ТОВ «Метінвест Бізнес Сервіс»
4. «Найкраща програма підтримки ментального здоров’я» – ОККО
5. «Найкраща інновація у навчанні та розвитку soft skills» – «Асканія FMCG»

Вітаємо фіналістів і переможців Soft Skills Summit Awards 2026! Нехай це визнання стане ще одним приводом не зупинятися – масштабувати сильні рішення, відкривати нові можливості для людей та задавати високу планку корпоративного розвитку. Окрема подяка всім учасникам премії за готовність ділитися своїми практиками, результатами та досвідом. Саме завдяки вам ми можемо бачити, як сьогодні змінюється культура розвитку людей в українських компаніях.

Що відбувалося поза сценою Soft Skills Summit

Поза основною програмою саміту важливою частиною дня став нетворкінг. Під час кава-брейків гості знайомилися, обмінювалися контактами, ділилися враженнями від почутого та мали змогу особисто поспілкуватися зі спікерами.

Окремо в межах Soft Skills Summit було презентовано дві книги від організаторів події – «Настільний посібник з м’яких навичок від А до Я: Soft Skills – прихована сторона успіху» Ігоря Лук’яненка та «Лідерство завтрашнього дня: Майстерність Soft Skills для сучасної жінки» Наталі Новгородської. Видання можна було придбати безпосередньо на локації, познайомитися з авторами ближче та отримати автограф.

Після завершення офіційної частини вечір перейшов у afterparty. У фоє на гостей чекали DJ, напої та столики для неформального спілкування – уже без необхідності кудись поспішати. Це дало змогу продовжити знайомства, повернутися до тем, які обговорювали протягом дня, та нарешті перевести подих.

Партнери Soft Skills Summit 2026

Soft Skills Summit 2026 не відбувся б у такому масштабі без партнерів, які підтримали ідею події та допомогли втілити її в життя. Дякуємо кожному бренду за довіру, залученість і внесок у реалізацію саміту. Особливо цінно створювати такі заходи разом із тими, хто поділяє ідею розвитку людей, команд та організацій.

Які інсайти забрали з собою учасники

Звісно, ми не могли не запитати самих учасників, що вони забирають із собою після Soft Skills Summit 2026. Відповіді були різними, але деякі думки звучали знову і знову. З них і склався перелік ключових висновків:

• Лідерство – це здатність залишатися ефективним у складних умовах. Серед важливих якостей називали адаптивність, уміння керувати собою та командою, а також ухвалювати рішення в реальності, яка постійно змінюється.
• Людяність залишається ключовою навичкою в епоху AI. Штучний інтелект може перебирати на себе дедалі більше завдань, але не замінює емоційний інтелект, емпатію, живе слово та взаємодію людина–людина.
• AI змінює не лише інструменти, а й сам спосіб роботи. Серед тем, які особливо відгукнулися аудиторії, – його вплив на команди, організаційну структуру бізнесу, soft skills, майбутнє професій та підходи до психологічного консультування.
• Знання мають цінність тоді, коли переходять у дію. Самого інсайту недостатньо – важливо перетворювати нові ідеї на рішення, зміну поведінки та конкретні кроки.
• Навчання не має фінальної точки. Допитливість, готовність опановувати нове та переглядати звичні підходи залишаються основою професійного і особистого зростання.

Але найцінніше – це відгуки, які ми отримали після події. Саме вони найкраще показують, що справді зачепило учасників, які ідеї змусили подивитися на звичні речі по-новому та що захотілося забрати із собою у подальшу роботу.

Ще більше вражень від Soft Skills Summit 2026 ми зібрали в окремому матеріалі.

Ми об’єднали всі три дні Soft Skills Summit 2026 у велику базу знань

Перший день Soft Skills Summit 2026 показав: розмова про soft skills давно вийшла за межі окремого набору «м’яких» навичок. У світі, де AI дедалі швидше бере на себе роботу з інформацією та процесами, особливої ваги набуває те, що залишається відповідальністю людини – критично мислити, домовлятися, розуміти себе та інших, адаптуватися до невизначеності і знаходити нестандартні рішення. Саме з цих здатностей сьогодні складається професійна стійкість людини, сила команди та спроможність організації змінюватися.

Якщо цього року вам не вдалося приєднатися до саміту або частина паралельних виступів залишилася поза вашою увагою, повна програма Soft Skills Summit 2026 вже доступна у записі. Це 50+ виступів і понад 40 годин контенту від українських та міжнародних експертів.

Ви отримаєте:

• відеозаписи всіх трьох днів і всіх треків;
• аудіоверсії виступів – для прослуховування в дорозі або між справами;
• Workbook на 461 сторінку з ключовими тезами, інструментами та простором для власних нотаток;
• іменний сертифікат слухача;
• 12 місяців доступу до матеріалів в особистому кабінеті.

Щоб забрати повну програму Soft Skills Summit 2026, натисніть на посилання або на банер нижче.

А на цьому історія Soft Skills Summit 2026 не завершується. У наступних матеріалах розповімо, якими були другий і третій дні саміту, які теми вийшли на перший план та якими інсайтами поділилися спікери.